і спинка буро-червоні. Чашечка в 2,5—4 рази коротша за віночок. Плід — коробочка. Цвіте з травня до серпня. Поширення. Ранник вузлуватий росте по всій території України (на півдні рідше) на луках, серед чагарників, у лісах. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків, використовують траву (Herba Scrophulariae nodo-sae) і кореневище (Rhizoma Scrophulariae nodosae). Траву заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки ЗО см. Кореневища копають восени. Зібрану сировину сушать у затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у щільно закритих банках або бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У траві й кореневищах рослини є алкалоїди, отруйний сапонін, флавоноїд ге-сперидин, дубильні й смолисті речовини та органічні кислоти (масляна, корична, яблучна). Фармакологічні властивості і використання. При призначенні всередину препарати ранника вузлуватого виявляють дермото-нічну, протиалергічну, болетамувальну і протисвербцеву дію. Зважаючи на це, настій кореневищ п'ють при сверблячих висипах на шкірі й запаленні лімфатичних вузлів, а настій трави — при кропив'янці. Крім того, настій кореневищ рекомендується при скрофульозі, зобі, новоутвореннях і суглобовому ревматизмі. При зовнішньому застосуванні препарати ранника вузлуватого діють протизапально, тамують біль, заспокоюють свербіння, прискорюють гоєння ран. Настій кореневищ використовують для компресів (2—3 рази на день при фурункулах і свербінні шкіри), примочок (2—3 рази на день при геморої) і полоскання (при ангінах). Свіжу потовчену траву або порошок із сушеної трави використовують для гоєння ран. Припарки з сушеної трави застосовують при абсцесах. У гомеопатії використовують есенцію з свіжої трави. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — 1 чайну ложку кореневищ настоюють до охолодження на склянці окропу і одержаний настій випивають за день ковтками; 5 г трави настоюють до охолодження на склянці окропу і одержаний настій випивають протягом дня за 3 прийоми. ЗОВНІШНЬО — полоскання, примочки і компреси з відвару кореневищ (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, варити 20 хвилин, процідити). Притаманні ранникові токсичні властивості потребують обережності при використанні його.

967 РАПОНТИКУМ багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й великоголов-ник сафлоровидний. 968 РДЕСНИК ПЛАВУЧИЙ, рдест плавающий Potamogeton natans — багаторічна трав'яниста плавуча рослина родини рдесникових. Стебло циліндричне, слаборозга-лужене, 50—120 см завдовжки. Листки чергові, цілокраї, на довгих черешках; плавучі — довгасті, занурені — ланцетні, непрозорі. Квітки правильні, двостатеві, чотиричленні, зеленаво-жов-таві, в густому циліндричному колосовидному суцвітті завдовжки 4—5 см; квітконос до 10 см завдовжки. Плід кістянковидний, 4—5 см завдовжки, оберненояйцевидний, з тупуватим кілем на спинці. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Рдесник плавучий росте розсіяно по всій території України в стоячих і повільно текучих водах. Сировина. Для виготовлення ліків використовують сушену траву рдесника, яку заготовляють в період цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад вивчено ще недостатньо. Відомо лише, що листя

рослини містить каротиноїд ро-доксантин і аскорбінову кислоту (49,8 мг% ). У насінні є алкалоїди. Фармакологічні властивості і використання. Рдесник плавучий виявляє протизапальну, в'яжучу і протисвербіжну дію. Всередину настій трави дають при кишкових коліках, проносі, сверблячих висипах на шкірі, при ранах і виразках, ускладнених запальними процесами. Есенцію з свіжої рослини використовували в гомерпатії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столову ложку сировини настоюють 2 години на склянці окропу, проціджують) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. 969 РЕВІНЬ ПАЛЬЧАСТИЙ багаторічна трав'яниста рослина родини гречкових. Те саме, що й ревінь тангутський.