і нирок, при запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та від кашлю. Настойка коріння вважається засобом, що посилює статеву діяльність у чоловіків. Зовнішньо настій трави або відвар коріння використовують для гоєння ран, полоскання горла і ротової порожнини, а порошок з листя — при фурункульозі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави або відвар коріння (1 столова ложка сировини на 2 склянки окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день; настойку коріння (готується на спирті або міцній горілці у співвідношенні 1 : 3) по 30 мл на прийом. ЗОВНІШНЬО — обмивання і полоскання настоєм трави або відваром коріння (готують, як у попередньому прописі) та присипки порошком з листя.

890 ПІДМАРЕННИК М'ЯКИЙ подмаренник мягкий Galium mollugo — багаторічна трав'яниста рослина родини маренових. Має розгалужене дерев'янисте кореневище. Стебло висхідне, чотиригранне, розгалужене, голе, 50— 100 см заввишки. Листки сидячі, цілокраї, лінійні або лінійно-довгасті, гострокінцеві, до основи звужені, з 1 жилкою, голі й гладенькі, у восьмичленних кільцях, часто з загорнутими краями. Квітки запашні, дрібні, правильні, зрослопелюсткові, чотиричленні, зібрані у велику розлогу верхівкову ВОЛОТЬ; ВІНОЧОК колесовидний, білий, 2,5—3,5 мм у діаметрі. Плід — сухий горішок. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Підмаренник м'який росте в Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу на луках, по берегах річок, на узліссях, серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву підмаренника, зібрану в період його цвітіння. Зрізують верхівки стебел завдовжки 20— ЗО см, в'яжуть у невеличкі пучки й розвішують для сушіння у провітрюваному приміщенні або в затінку на відкритому повітрі. Висушену траву зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава підмаренника містить глікозид асперуло-зид, дубильні речовини, ефірну олію, органічні кислоти й інші речовини. Фармакологічні властивості і використання. У народній медицині настій трави підмаренника м'якого вживають при епілепсії, хворобах серця і печінки, при болях у шлунку та при подагрі. Ванни з відвару трави підмаренника діють заспокійливо. В гомеопатії застосовують есенцію із свіжої трави рослини. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 4 рази на день до їди. ЗОВНІШНЬО — ванни з відвару (50 г сировини на 10 л води).

891 ПІДМАРЕННИК СПРАВЖНІЙ, дрібноцвіт, медівник; подмаренник настоящий Galium verum — багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини маренових. Стебла підведені, ЗО—125 см заввишки, округлочотиригранні, в нижній частині голі й гладенькі, у верхній опушені короткими відлеглими волосками або нерідко зовсім голі, дещо опушені лише під вузлами при основі листків, розгалужені в суцвітті, нижче якого з більш-менш розвиненими стерильними пазушними гілками. Листки сидячі, вузь-колінійні до шиловидних або майже нитковидних, з однією поздовжньою жилкою й загорнутими наспід краями; серединні стеблові листки — в кільцях по 6(8)—10(15), зверху темно-зелені, трохи з полиском, шорсткі від гострих горбочків або вкриті дрібними, вперед спрямованими щетинками, зісподу — блідо-зеленуваті або білуваті, на верхівці витягнуті в дуже коротеньке вістря; приквіткові листки спочатку в кільцях по 4—8, вище — паристі (супротивні) й одиничні, верхні — дрібні, по краю 1 голі, з кінцевим коротеньким вістрям. Квітки запашні, дрібні, правильні, двостатеві, зрослопелюсткові, зібрані в довгасте досить густе волотисте суцвіття; віночок колесовидний, яскраво-жовтий, 3— 4,5 мм у діаметрі, з чотирироз-дільним відгином. Плід — сухий горішок. Цвіте у червні — вересні. Поширення. Підмаренник справжній росте по всій території України на луках, узліссях, степових схилах і кам'янистих відслоненнях. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують свіжий сік (Succi Galii veri) і траву підмаренника (Herba Galii veri), зібрану в період його цвітіння. Зрізують верхівки стебел завдовжки 20—30 см, в'яжуть у невеличкі (із 7—8 рослин) снопики й розвішують для сушіння у провітрюваному приміщенні або в затінку на відкритому повітрі. Сухої трави виходить 20 % . Висушену траву зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава підмаренника справжнього містить глікозиди галіозин, рубіадин і асперу-лозид, дубильні речовини, лимонну кислоту, незначну кількість ефірної олії, флавоноїди, кумарини, сичужний фермент та інші речовини. Фармакологічні властивості і використання. Препарати підмаренника справжнього мають сечогінні. кровоспинні, протизапаль-