лікування перстачем гусячим дуже популярне. Використовують його болетамувальні, в'яжучі, кровоспинні й «кровоочисні» властивості, здатність підвищувати діурез, стимулювати виділення шлункового соку і жовчі, регулювати функціональну діяльність товстої кишки й запобігати запорам. Спазмолітичні властивості рослини відомі не лише з досвіду народної медицини, а й підтверджені фармакологічними дослідами. Характерно, що розслаблюючий вплив препаратів перстачу поширюється в першу чергу на гладенькі м'язи травного тракту і матки, дещо менше — на жовчовивідні шляхи і зовсім не поширюється на органи сечовивідної системи і кровоносні судини. Особливістю цієї рослини є те, що діє вона повільно і терапевтичний ефект настає після тривалого вживання препаратів. Застосування препаратів перстачу показане при судомі різного характеру і навіть при правці, при спазматичних шлункових болях, при поносах, що супроводяться кишковими коліками, при аль-гоменореї й субінволюції матки, при нирковокам'яній та жовчно-кам'яній хворобах, при різних внутрішніх кровотечах, у разі мігрені, бронхіту, грудної жаби й дизентерії. Єдиної думки щодо дії окремих частин рослини не існує. Більшість дослідників у згаданих вище випадках рекомендують застосовувати траву, вважаючи препарати з кореневищ ефективними лише при катарах шлунка і кишечника, при виразковій хворобі шлунка, проносах, дизентерії та внутрішніх кровотечах. При сильних маткових болях і при болісних менструаціях найефективнішим засобом вважається настій плодів на молоці в поєднанні з компресом з настою трави на нижню частину живота. Настій трави на козиному кип'яченому молоці рекомендується народною медициною як сильний сечогінний засіб, що не подразнює нирок. Свіжий сік з перстачу гусячого в суміші з свіжим соком жита посівного вживають при жовчнокам’яній хворобі та при хворобах печінки. Салати з молодого листя перстачу вживають як джерело вітаміну С і для профілактики судоми. Для місцевого лікування використовують свіжий сік і настій трави перстачу: соком промивають рани і роблять примочки на гнійні виразки; настоєм полощуть рот при гінгівітах і стоматитах, при кровоточивості ясен, тріщинах і виразках на язиці, при болі зубів, роблять місцеві ванни, обмивання і примочки при висипах на шкірі. Трава перстачу гусячого входить до складу сумішей, з яких готують |
лікувально-профілактичні ванни для дітей і
дорослих. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2—4 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1/3 склянки 3 рази на день до їди; відвар кореневищ (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по 2 столові ложки 4 рази на день до їди; настій насіння (1 чайна ложка сировини на 200 мл води або кип'яченого молока, кип'ятити 5 хв) по півсклянки вранці і ввечері; суміш (порівну) свіжого соку перстачу гусячого з свіжим соком жита посівного по 1 столовій ложці 3 рази на день; столову ложку суміші трави перстачу гусячого, гірчака перцевого і листя меліси лікарської, взятих у співвідношенні 3:2; 1, настоюють 10 хвилин на 200 мл окропу і п'ють по три склянки на день при болісних менструаціях; столову ложку суміші (порівну) трави перстачу гусячого, листя меліси лікарської й коріння валеріани лікарської настоюють 10 хвилин на 200 мл окропу і п'ють по третині склянки 3 рази на день при спазмах кишечника, грудній жабі та при менструальних болях; 2 столові ложки суміші трави перстачу гусячого, рути садової і полину гіркого, плодів ялівцю звичайного, взятих у співвідношенні 2 : 2 : 3 : 3, заливають 500 мл води, кип'ятять 5 хвилин, проціджують, охолоджують і п'ють по 400 мл протягом 5 днів з першого дня місячних при гіпо-менструальному синдромі; 2 чайні ложки суміші (порівну) трави перстачу гусячого і деревію звичайного, коріння валеріани лікарської настоюють до охолодження на склянці окропу, проціджують і п'ють по 400 мл на день з першого дня менструації до її закінчення при гіперполіменореї; столову ложку суміші (порівну) трави перстачу гусячого, деревію звичайного і чистотілу звичайного та квіток ромашки лікарської настоюють до охолодження на 200 мл окропу, проціджують і п'ють по 1 склянці двічі на день при патологічному клімаксі; салат: подрібнене листя перстачу гусячого, щавлю й цибулі посолити, додати оцту, змішати, заправити вершками, присипати подрібненим листям кропу (на 150 г молодого листя перстачу беруть 50 г щавлю, 25 г зеленої цибулі та 20 г вершків, а сіль, оцет і кріп — на смак). ЗОВНІШНЬО — місцеві ванни, обмивання, примочки і полоскання настоєм трави (4 столові ложки сировини на 600 мл води, кип'ятити 5 хвилин, |
настояти 2—4 години, процідити); 2 столові ложки суміші (порівну) трави
перстачу гусячого і квіток ромашки лікарської настоюють 20 хвилин на 1 л
окропу, проціджують і використовують для спринцювань і ванночок при
вульвовагініті; змащування ран і тріщин маззю (1 столову ложку кореневищ
змішують з 1 склянкою вершкового масла, доводять до кипіння на слабому
вогні, кип'ятять 5 хвилин і проціджують, не охолоджуючи);
лікувально-профілактична ванна для дітей (дезинфікує, заспокоює,
стимулює обмін речовин, лікує різні алергічні захворювання, особливо
ексудативний діатез, виявляє загальнозміцнюючу дію): 150—200 г суміші
трави перстачу гусячого, материнки звичайної, череди трироздільної і
медунки лікарської та листя берези бородавчастої і кропиви дводомної,
взятих у співвідношенні 5 : 3 : 5 : 5 : 3 : 5, заливають 5 л холодної
води, доводять до кипіння, настоюють 40—50 хвилин, проціджують і
вливають у ванну (температура води 36—38°, тривалість процедури — 10—20
хвилин, приймають 1—2 рази на тиждень); лікувально-профілактична ванна
для дорослих (стимулює й регулює обмін речовин в організмі, виявляє
загальнозміцнюючу дію): 250 г суміші (порівну) трави перстачу гусячого,
кропиви дводомної, вівса посівного, череди трироздільної і материнки
звичайної та листя берези бородавчастої, коріння з молодим листям лопуха
справжнього й коріння з молодим листям кульбаби лікарської змішують з
250 г сінної потерті, заливають 10 л холодної води, доводять до кипіння,
настоюють 40—50 хвилин, проціджують і вливають у ванну (температура води
36—39°, тривалість процедури — до 20 хвилин, приймають 1—2 рази на
тиждень). |