ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 15—20 хвилин) по 2— З склянки протягом 1—2 годин як потогінний засіб; спорошковані сушені плоди по половині чайної ложки 3 рази на день при проносі у дітей, підсолоджуючи цукром; 4 чайні ложки суміші листя ожини сизої і квіток нагідок лікарських, взятих у співвідношенні 2:1, настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по чверті склянки 4 рази на день до їди як протигнильний, депуративний і такий, що покращує перистальтику кишок, усуває печію і лікує катари кишок, засіб; 1 столову ложку суміші листя ожини сизої, трави звіробою звичайного і квіток глухої кропиви білої, взятих у співвідношенні 2:3:2, настоюють 3 години на склянці окропу і п'ють по З склянки на день при недокрів'ї; 1 столову ложку суміші листя ожини сизої, трави маренки запашної, чебрецю звичайного, собачої кропиви п'ятилопатевої і сухоцвіту багнового, взятих у співвідношенні 2,5 : 2 : 1 : 2 : 1,5, настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по 3 склянки на день при підвищеній нервовій збудливості, особливо при істеричних припадках; 1 столову ложку суміші листя ожини сизої, трави маренки запашної, собачої кропиви п'ятилопатевої, сухоцвіту багнового і квіток глоду криваво-червоного, взятих у співвідношенні 2,5 : 2 : 2 : 1,5 : : 1, настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по чверті склянки 4 рази на день при патологічному клімаксі; 1 столову ложку суміші листя ожини сизої, трави маренки запашної, собачої кропиви п'ятилопатевої, сухоцвіту багнового, квіток глоду криваво-червоного і молодих гілок з листям омели білої, взятих у співвідношенні 2,5 : 2 : : 2 : 1,5 : 1 : 1,5, настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють протягом тривалого часу по 3—4 склянки на день при гіпертонічній хворобі, ускладненій атеросклерозом. ЗОВНІШНЬО — полоскання, примочки і спринцювання настоєм із листя (50 г сировини на 1 л окропу).

789 ОЖИНА ТАВРІЙСЬКА ежевика таврическая Rubus tauricus — кущова, 2—3 м заввишки рослина родини розових з річними веге-туючими пагонами і здерев'янілими дворічними стеблами, на яких утворюються квітконосні гілочки. Річні пагони здебільшого дуговидно вигнуті, міцні, зовсім голі, без поволоки, гранчасті, 7—10 мм у діаметрі, з прямими, злегка відхиленими або серповидно зігнутими шипами на ребрах; наступного року вони зацвітають і дають плоди, після чого відмирають. Квітконосні пагони розсіяно- або густо-волосисті, з великими, серповидно зігнутими або гачкуватими, при основі дуже розширеними шипами. Листки чергові, черешкові, п'ятірні (на вегетуючих пагонах) або трійчасті (на квітконосних пагонах), з вузьколінійно-ланцетни-ми прилистками; листочки майже шкірясті, зверху голі або по жилках волосисті, зісподу — сірувато-повстисті, по краю — нерівномірно пилчасто-зубчасті; кінцевий листочок у листків річних пагонів широкий, при основі — серцевидний. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, білі, до 3 см у діаметрі, в багатоквітковому широкому волотевидному суцвітті. Плід — складна кістянка кулястої форми і чорного забарвлення. Цвіте у червні — липні. Поширення. Ендем Криму. Росте в Південному та Гірському Криму на галявинах, узліссях і схилах. Заготівля і зберігання. Див. статтю Ожина сиза. Хімічний склад. Ожина таврійська має близький до ожини сизої хімічний склад, але відрізняється дещо іншим вмістом і співвідношенням компонентів у ньому. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Ожина сиза.

790 ОКО КОЗИНЕ — багаторічна трав'яниста розсіяно-опушена рослина родини бобових. Те саме, що й конюшина лучна. 791 ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ олеандр обыкновенный Nerium oleander — кущ або невелике (3—4 м заввишки) дерево родини барвінкових. Стебла розгалужені, з гладенькою світло-сірою корою. Листки вічнозелені, шкірясті, цілокраї, зісподу опушені. Квітки правильні, двостатеві, на довгих повстистоопу-шених квітконіжках, зібрані у верхівкові півзонтики; віночок рожевий, рідше білий, зросло-пелюстковий, з п'ятилопатевим відгином і зубчастими виростами в зіві. Плід складається з двох листянок. Цвіте з червня по серпень. Поширення. Олеандр звичайний походить з Середземномор'я. В Південному Криму його широко розводять у відкритому грунті як декоративну рослину. Вирощують його і як кімнатну квіткову рослину. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують цілком розвинуте листя олеандра (Folia Nerii oleandri; Folia Nerii, Folia Oleandri), яке заготовляють у жовтні — листопаді або у квітні (до початку активного росту пагонів). Перевагу віддають весняному строку заготівлі. Листя обшморгують руками (в захисних рукавицях!) з обрізаних при декоративному формуванні кущів па-