двостатеві, правильні, 4-пелюст-кові, білі, в короткій китиці на верхівці стебла. Плід — стручок. Цвіте з травня по серпень. Поширення. Настурція лікарська росте в Карпатах, на Розточчі-Опіллі, на заході Лісостепу та південному заході Степу, в Гірському та в Південному Криму. Росте вона у стоячій воді на болотах, біля струмків і озер. Сировина. Для лікарських потреб заготовляють траву настурції (Herba Nasturtii aquaticae). Збирають квітуючі рослини й використовують у свіжому вигляді, оскільки висушена трава втрачає значну частину своїх цілющих властивостей. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Свіжа трава настурції містить ефірну олію, глюкозид глюконастурцин, калієву сіль глюконастурцієвої кислоти С^НгоОдБгК, роданову сполуку, таніни, цукри, каротин, аскорбінову кислоту (до 210 мг% ), провітамін А, вітаміни В,, В2 і Е, з хімічних елементів — йод (5 мг% ), калій, залізо і миш'як. Фармакологічні властивості і використання. Настурція лікарська має протизапальні, діуретичні, легкі проносні та протиалергічні властивості. Дослідами доведено, що рослина має і глистогінні властивості. Завдяки наявності гірчичної ефірної олії, значної кількості вітамінів і хімічних елементів, особливо йоду, калію і миш'яку, вживання настурції показано при шкірних захворюваннях (хронічні висипи, сверблячі екземи тощо), при захворюваннях щитовидної залози, які супроводяться гіпофункцією, при лікуванні бронхітів з сильним виділенням гнійного харкотиння, при гастритах, гострих і хронічних нефритах, жовчнокам'яній і нирковокам'яній хворобах, жовтяниці, при скорбуті й анемії. Найдоцільніша форма застосування настурції — салат з молодого листя або свіжий сік з її трави. Як кровоочисний засіб при хворобах шкіри дозволяється вживати і настій із свіжої трави. Свіжий сік трави настурції використовують для виготовлення мазі, якою користуються при опіках. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — свіже листя у формі салату по 1—2 пригорщі в день протягом 3—4 тижнів; свіжий сік з цілої рослини по 1 чайній ложці 3 рази на день; настій із свіжої рослини (20— 40 г на 1 л окропу) по 1 склянці 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — мазь (1—2 столові ложки свіжого соку на 50 г вершкового масла, старанно розтерти) для лікування опіків.

766 НЕВІСТОЧКИ багаторічна трав'яниста гола або кучерявоволосиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й королиця звичайна. 767 НЕЗАБУДКА ПОЛЬОВА незабудка полевая Myoso/is arvensis — дворічна, іноді однорічна трав'яниста сірувата густоопушена м'якими і довгими волосками рослина родини шорстколистих. Стебла прямостоячі, 10—60 см заввишки. Листки чергові, прості, цілокраї; прикореневі листки в розетці, дов-гастоеліптичні, до основи звужені в крилаті черешки; стеблові — довгастоланцетні, сидячі. Квітки двостатеві, правильні, в рідко-цвітих необлистнених завійках, які розміщені на верхівках стебел; квітконіжки майже вдвоє довші за чашечку. Віночок голубий, 5-лопатевий, з трубочкою, вдвоє коротшою за чашечку. Плід сухий, розпадається на 4 горішки. Цвіте у травні — червні. Поширення. Незабудка польова росте по всій території України як бур'ян на полях, серед чагарників, у гаях. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву незабудки, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Сушать її зразу після збирання на вільному повітрі у затінку або в теплому приміщенні, розстилаючи тонким шаром. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад ще не вивчено. Фармакологічні властивості і використання. Рослину використовують виключно в народній медицині як засіб, що має протизапальні і кровоспинні властивості, зменшує виділення поту. Настій трави дають усередину при хронічному бронхіті, кашлі, кровохарканні й туберкульозі легень, що супроводиться підвищеним нічним потовиділенням і схудненням, та при туберкульозі кишечника. Як зовнішній засіб настій трави незабудки застосовують для обмивання, примочок або ванн при шкірних висипах і сухій екземі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють у термосі 4 години, проціджують) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — настій трави (4 столові ложки сировини на 400 мл окропу, кип'ятити 10 хвилин, настоювати 2 години, процідити) для обмивання і примочок.