Сировина. Див. статтю Молочай городній. Хімічний склад молочаю кипарисовидного близький до хімічного складу молочаю городнього. Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати молочаю кипарисовидного мають сечогінні, проносні, глистогінні, потогінні та болетамувальні властивості. Великі дози рослини спричинюють блювання. Молочний сік, при нанесенні його на шкіру, виявляє місцеву подразнюючу дію. Водний настій трави або коріння молочаю вживають при катарах шлунка, захворюваннях нирок, як послаблюючий, блювотний та протиглисний засіб. У дерматології й косметиці настій трави або молочний сік рослини (свіжий чи сухий розведений) використовують для виведення веснянок і плям на обличчі, видалення мозолів і бородавок та для лікування лишаїв. Як засіб від корости застосовують відвар цілої рослини (див. статтю Молочай городній). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій (1 чайна ложка трави або коріння на 200 мл окропу, настояти 20 хвилин) по 1 столовій ложці з водою 3 рази на день до їди. Молочай кипарисовидний — отруйна рослина. Передозування небезпечне

736 МОЛОЧАЙ СТЕПОВИЙ молочай степной Euphorbia stepposa — багаторічна трав'яниста рослина родини молочайних. Стебло прямостояче, голе, сизувате, ЗО— 60 см заввишки. Листки цілісні, чергові, широколанцетні, з 3—5 жилками, шкірясті, тупі, з невеличким верхівковим вістрям. Квітки різностатеві, однодомні, без оцвітини; одна маточкова квітка та 10—12 тичинкових квіток оточені чашечковидним покриваль-цем і утворюють невеличкі суцвіття, подібні до квітки. Головних променів суцвіття 7—13. Плід — трилопатевий тригорішок. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Молочай степовий росте в Лісостепу й Степу на відслоненнях, степах і степових схилах. Сировина. Див. статтю Молочай городній. Хімічний склад молочаю степового близький до хімічного складу молочаю городнього. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині молочай степовий використовують як послаблюючий, сечогінний і глистогінний засіб. Є відомості про застосування його у народній медицині при ракових пухлинах. Як зовнішнім засобом препаратами молочаю степового лікують хвороби шкіри. Соком рослини виводять бородавки, мозолі та плями на обличчі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар (2 г сухого коріння на 200 мл окропу) або настій (4—5 г сухої або 6—8 г свіжої трави на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 2-—4 рази на день як сечогінний засіб. ЗОВНІШНЬО — настій трави або відвар коріння у вигляді ванночок для лікування екземи. Молочай степовий — отруйна рослина. Передозування небезпечне!

737 МОЛОЧКА ПРИМОРСЬКА глаукс приморский Glaux maritima — багаторічна трав'яниста ясно-зелена м'ясиста рослина родини первоцвітах, заввишки 5—20 см. Стебла прямостоячі або простягнуті, з густо облистненими гілками. Листки сидячі, еліптичні або ви-довженоланцетні, цілокраї, загострені, з розсіяними бурими крапчастими ямками; нижні — супротивні, верхні — чергові. Квітки двостатеві, одиничні, сидячі або на коротких квітконіжках у пазухах листків; оцвітина проста, блідо-рожева, 5-лопатева (складається з самої чашечки). Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні. Поширення. Молочка приморська росте на солонцях і засолених луках у південній частині Лісостепу і в Степу. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Сушать сировину під укриттям на вільному повітрі. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад ще не вивчено. Фармакологічні властивості і використання. У народній медицині настій трави молочки вважається засобом, що сприяє підвищенню секреції молока у матерів-году-вальниць. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столову ложку сировини настоюють 1 годину на склянці окропу, проціджують) по чверті склянки 3—4 рази на день до їди.