704 МЕДВЁЖЕ ВУХО невеликий вічнозелений кущик родини вересових. Те саме, що й мучниця звичайна. 705 МЕДІВНИК багаторічна трав'яниста рослина родини маренових. Те саме, що й підмаренник справжній. 706 МЕДОВА ТРАВА багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Те саме, що й меліса лікарська. 707 МЕДУНКА ЛІКАРСЬКА, смоктунчики, щемелина звичайна; медуница лекарственная Риїтопагіа officinalis — багаторічна трав'яниста рослина родини шорстколистих. Стебло ребристе, 10—40 см заввишки, прямостояче, вкрите жорсткими залозистими волосками. Прикореневі листки, зібрані в розетку, серцевидно-яйцевидні, на довгих черешках, загострені, вкриті білуватими плямами. Стеблові листки дрібніші, середні та верхні — сидячі, напівстеблообгортні. Квітки зібрані завійками на верхівках стебел, чашечка п'ятироздільна, дзвониковидна. Віночок трубчастий, спочатку червоний, потім фіолетовий, після запилення — блакитний. Плід складається з 4 кулястих горішків. Цвіте у березні — червні. Поширення. Західноєвропейський вид, може трапитися на крайньому заході України, але певні місцезнаходження на території СРСР не відомі. Заготівля і зберігання. Зрізують надземну частину під час цвітіння рослини. Збирають і здорові прикореневі листки (після од-цвітання). Заготовляють сировину в сонячну погоду. Зібрану траву уберігають від злежування, бо вона легко запарюється і чорніє. Сушити слід зразу ж після заготівлі. Для цього сировину розстилають тонким шаром на решітках у провітрюваному приміщенні, часто перевертаючи. В сушарнях температура не повинна перевищувати 50°. Занадто повільне сушіння веде до почорніння зілля. При зберіганні суху сировину треба добре провітрювати. Рослина неофіци-нальна. Хімічний склад. Молоді прикореневі листки містять каротин і до ЗО мг% вітаміну С. Трава (Herba Pulmonariae maculosae) містить до 5 % кремнекислоти (по-

ловина з цієї кількості — у розчинній у воді формі), дубильні речовини (6—10% ), алантоїн (до 1% ), сапонін, органічні кислоти, синильну кислоту, цукор, слиз, борнезит, кверцетин, кемпферол та мінеральні солі. Фармакологічні властивості і використання. Рослина виявляє протизапальну, відхаркуючу, в'яжучу, сечогінну, пом'якшуючу, кровотворну та метаболічну дію; є вказівки на можливу протиканце-рогенну дію. Витяжки з сировини діють корисно на слизові оболонки дихальних шляхів та на процес звапнення туберкульозного вогнища, зменшують запалення і збільшують опірність на дію шкідливих летких речовин і пилу, полегшують розріджування виділень, які залягають у верхніх дихальних шляхах. Препарати з медунки застосовують як допоміжні ліки при захворюваннях легень, вони ефективні

особливо тоді, коли є такі симптоми, як катар горла і бронхів, утруднене відхаркування, хрипота й сухий кашель. Сировина, як правило, вживається в сумішах з іншими лікарськими рослинами (споришем, хвощем, кропивою, деревієм, підбілом, солодкою тощо). Медунка входить до складу відхаркувальних препаратів, які випускаються в Австрії і ФРН. Рослина офіцинальна у ФРН. Молоде прикореневе листя використовують на салати. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар трави (1 столова ложка трави на 1 склянку води, варити 10 хвилин) пити по півсклянки 2 рази на день як відхаркувальний засіб; відвар (по 10 г трави медунки, листя подорожника великого і підбілу звичайного на 1 л води, повільно довести до кипіння, варити 3 хвилини, настояти 10 хвилин, додати меду) пити по півсклянки через регулярні інтервали як допоміжний засіб при грипі, бронхіті, фарингіті й охриплості.