702 МАЧОК ЖОВТИЙ, мак вороній; мачок жёлтый Glaucium flavum — одно- або дворічна трав'яниста рослина родини макових. Стебло голе, розгалужене, 20—50 см заввишки; вся рослина сиза. Стеблові листки густо опушені, решта — голі. Прикореневі листки ланцетні, трикутні або яйцевидні, верхні — яйцевидні, виїмчасто-лопатеві. Всі листки більш-менш цупкі, шкірясті синьо-зелені. Квітки правильні, пелюсток — 4, вони завдовжки 3—4 см, лимонно-, золотисто- або оранжево-жовті, зрідка — кавово-червоні з жовтуватою основою. Плід — двогнізда стручковидна коробочка. Цвіте у травні — липні. Поширення. Росте в літоральній смузі по берегах Чорного моря в Криму (від Євпаторії до Керчі), на галечниках і схилах. Раніше М. ж. був поширений і по узбережжі Азовського моря. Введений у культуру. Заготівля і зберігання. Збирають надземну частину під час цвітіння рослини (Herba Glaucii flavi), зрізуючи серпом або ножем, уникаючи виривання рослини з коренем, особливо на піскуватих місцях. Сушать, розстеливши тонким шаром, у приміщенні з доброю вентиляцією або на сонці, коли сировина ще досить волога. На ніч траву ховають у приміщення. Штучне сушіння проводять при температурі 55— 70°. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях без доступу прямого сонячного проміння. Рослина є сировиною для одержання алкалоїду глауцину. Аптеки сировину не відпускають. Хімічний склад. Трава мачку містить алкалоїди глауцин, магнофлорин, протопін, ауротензин, глауфлорин, сангвінарин, коридин, хелідонін, хелеритрин, хелірубін та інші, а також гіркоту (глаукопікрин), слиз, смоли, фумарову і діоксималеїнову кислоти та мінеральні солі. Вміст основної сполуки глауцину коливається залежно від якості сировини від 0,1 % до 2,3 % , у культурних рослин — близько 1,7 % . Глауцин є тільки в надземних органах, домінуючим алкалоїдом коренів є протопін. В коренях є й алкалоїди хелеритрин, алокриптопін, сангвінарин та інші. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині використовували траву мачку як сечогінний засіб при літіазах, а також як відхаркувальний, заспокійливий і протидіабетний засіб. Зовнішньо застосовували для загоювання гнійних ран. Фарма

що глауцин, виділений з трави М. ж., виявляє виразну гіпотензивну, спазмолітичну та протикашлеву, а також незначну знеболювальну дію. Протикашлева його дія подібна до дії кодеїну, але глауцин менш Токсичний, не тамує дихання, не закріплює й не спричинює наркотичних станів, тому особливо придатний у педіатрії. В клінічних умовах глауцин показує добру дію при лікуванні бронхіту, фарингіту й крупозної пневмонії, при абсцесі легень та при інших хворобах органів дихання. Насіння М. ж. містить до 35 % жирної олії, яка придатна в їжу і для виробництва мила. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — глауцину гідрохлорид (Glaucini hydrochloridum): дорослим по 50 мг 2—3 рази на день після їди, дітям — по 10—ЗО мг. В Болгарії з трави М. ж. виробляють препарати гла-увент, глаутерпін і бронхолітин, а в Польщі — тусиглауцин. Препарати з М. ж. ПРОТИПОКАЗАНІ при зниженому тиску крові.

703 МАЧОК РОГАТИЙ, маковинець, рогомак; мачок рогатый Glaucium corniculatum — одно- або дворічна трав'яниста шорстковолосиста рослина родини макових. Стебло прямостояче або висхідне, просте або галузисте, 15—40 см заввишки. Прикореневі листки довгасті, з коротким черешком, стеблові — видов-женояйцевидні, сидячі. Квітки правильні, пелюстки — оранжеві, жовті або яскраво-червоні, з темною плямою біля основи. Плід — коробочка, завдовжки 10—25 см. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте на полях, у посівах, при дорогах, по крейдяних відслоненнях, на щебенистих схилах здебільшого В Лісостепу, Степу та в Криму; заноситься в південні райони Полісся. Заготівля і зберігання — так, як у статті Мачок жовтий. Хімічний склад. Трава ("Herba Glaucii corniculatae) містить близько 0,5 % алкалоїдів (коридин, коптизин, берберин, протопін, сангвінарин, хелідонін та інші). В коренях є алкалоїди протопін, хелеритрин і сангвінарин та гіркота глаукопікрин. Фармакологічні властивості і використання. Трава виявляє седативну та сечогінну дію. Були спроби використовувати її при діабеті й неврастенії. В народній медицині листя, квітки та сік, змішані з борошном і медом, використовувалися для обробки гнійних ран, а насіння — як послаблюючий засіб. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — 1 столову ложку насіння натщесерце в невеликій кількості води.