708 МЕДУНКА М'ЯКЕНЬКА медуница мягкая Pulmonaria mollis, синоніми: P. dacica, P. mollissima — багаторічна трав'яниста рослина родини шорстколистих. Уся рослина бархатисто опушена, у верхній частині клейка від залозистих волосинок. Стебла 15—50 см заввишки, прямостоячі, іноді вгорі розгалужені. Листки прикореневі видовженоеліптичні, звужені в крилаті черешки, стеблові — яйцевидно-ланцетні, сидячі. Квітки — в негустих завійках, зібра них на верхівці стебел щитком Чашечка дзвониковидна, віночок лійковидний, голубувато-фіолетовий, його відгин надрізаний на широкі лопаті. Плід — горішок. Цвіте у квітні — травні. Поширення. Росте в лісах, на узліссях у Карпатах та в лісових і лісостепових районах Правобережжя, в Степу — дуже рідко. Заготівля і зберігання — так, як у статті Медунка лікарська. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад близький до хімічного складу медунки лікарської та медунки темної. З'ясовано, що медунка м'якенька інтенсивно нагромаджує марганець (до 11 % від ваги золи), в золі є й калій, залізо та мідь. Фармакологічні властивості і використання. Дія рослини близька до дії медунки лікарської. Марганець є активатором і складовою частиною окислюючих ферментів, бере участь у реакціях декарбо-ксиляції, гідролізу, сприяє засвоєнню деяких вітамінів, утворенню еритроцитів. У народній медицині рослину широко використовують від кашлю (жменя трави на півлітра води, у вигляді настою), листя прикладають до ран, а соком промивають рани; порошком з листя засипають різні рани. За успішне лікування ран у деяких місцевостях М. м. називають йод-травою. Прикореневі листки придатні до їжі (салати, супи). Лікарські форми і застосування — так як у статті Медунка лікарська.

709 МЕДУНКА ТЕМНА медуница тёмная Pulmonaria obscura — багаторічна трав'яниста шорстковолосиста рослина родини шорстколистих. Стебло прямостояче, 15—ЗО см заввишки, біля основи — 3 великими коричневими лусками. Листки чергові, прості, цілокраї; прикореневі — широкояйце-видні, 5—21 см завдовжки, загострені, біля основи звужені в широ-кокрилаті черешки; стеблові — сидячі. Квітки двостатеві, правильні, пониклі, у верхівкових небагатоквіткових завійках; віночок лійковидний, спочатку рожевий, потім — пурпурово-фіолетовий або синій. Плід сухий, з 4 горішків. Цвіте у квітні — травні. Поширення. Росте в листяних і мішаних лісах, по чагарниках у лісових і лісостепових районах, зрідка — в Степу. Сировина. Використовують траву, зібрану в період цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, рутин, слиз, каротин, аскорбінову кислоту, сполуки марганцю, заліза, міді, ванадію, титану, срібла, нікелю, стронцію тощо. Фармакологічні властивості і використання. Препарати трави медунки мають протизапальні, кровоспинні, ранозагоювальні, в'яжучі й пом'якшувальні властивості, позитивно впливають на процеси кровотворення. Настій трави вживають при гемороїдальних, носових та інших кровотечах, геморагічному діатезі, недокрів'ї, захворюваннях дихальних шляхів, запаленнях шлунка і кишечника, при проносах. Як зовнішній засіб настій трави рослини використовують для промивання гнійних ран і наривів та для спринцювань при білях у жінок. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО— настій (1 столова ложка трави на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — настій (готують, як у попередньому прописі) для промивань, компресів, примочок і спринцювань.   710 МЕДЯНИК багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітих. Те саме, що й первоцвіт весняний.