тя малини входить до складу сумішей трав для приготування гігієнічних ванн, а сік із свіжого листя використовують для виготовлення мазі, яку застосовують при вуграх і висипах на тілі. Настій квіток приймають усередину при геморої та від гарячки, а зовнішньо його застосовують для примочок при кон'юнктивітах, блефаритах і бешихових запаленнях та для промивання обличчя при вуграх. Настоєм квіток на прованській олії (настоюють 20 днів) лікують дерматози, зумовлені укусами комах. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій сушених пло- ] дів (2 столові ложки сировини на ( 200 мл окропу, настоюють 15—20 хвилин, проціджують) по 2 склянки за 1 раз як потогінний засіб (пити га- 1 рячим); настій квіток (20 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день; настій листя (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, настоюють 2 години) по півсклянки 4 рази на день до їди; 1 столову ложку суміші (порівну) плодів малини та анісу звичайного, кори верби білої, квіток липи серцелистої і листя підбілу звичайного заливають 2 склянками окропу, кип'ятять 5—10 хвилин, проціджують і п'ють гарячим по 1—2 склянки за один раз як потогінний засіб; 1 столову ложку суміші листя малини (20 г) і м'яти перцевої (ЗО г), квіток ромашки лікарської (50 г) і нагідок лікарських (20 г) та трави материнки звичайної (50 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 5 хвилин, проціджують і випивають гарячим за один раз з медом при гострому тонзиліті й катаральній ангіні; <?голову ложку суміші (порівну) листя малини і суниць лісових, трави деревію звичайного і перстачу гусячого та кори дуба звичайного заливають склянкою Холодної кип’яченої води, витримують 4—9 годин, кип'ятять 5 хвилин, відразу проціджують, охолоджують і п'ють по одній склянці в день при надмірних менструаціях і катарі кишечника. ЗОВНІШНЬО — настій квіток або листя (10 г сировини на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) для полоскання, зрошування та примочок; мазь (1 частина соку із свіжого листя на 4 частини масла вершкового або вазеліну); 3 чайні ложки суміші листя малини (20 г), шавлії лікарської (ЗО г), підбілу звичайного (25 г) і калачиків лісових (25 г) заварюють склянкою окропу, настоюють 15—20 хвилин і використовують для полоскання при ларингіті й фарингіті; гігієнічна ванна для жінок (очищає шкіру від продуктів обміну, надає їй еластичності і пружності, ліквідує неприємний запах); 500 г суміші листя малини і берези бородавчастої, трави м'яти перцевої, ромашки лікарської і конюшини лучної, взятих у співвідношенні 4 : 4 : 2 ; 4 : 4, заливають 10 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 40— 50 хвилин, проціджують і вливають у ванну (температура води 36—39°, тривалість процедури — до 20 хвилин, приймають 1—2 рази на тиждень).

680 МАЛЬВА ЛІСОВА — одно- або дворічна (дуже рідко — багаторічна) трав'яниста рослина родини мальвових. Те саме, що й калачики лісові. 681 МАЛЬВА МАВРИТАНСЬКА — дворічна трав'яниста розсіяново-лосиста або майже гола рослина родини мальвових. Те саме, що й калачики мавританські. 682 МАНДАРИН мандарин Citrus unshiu — невелике (2—3,5 м заввишки) вічнозелене плодове дерево родини рутових. Молоді гілки зелені. Листки шкірясті, чергові, ланцетні, притуплені, зчленовані з черешками. Квітки двостатеві, одиничні або по 2 в пазухах листків; пелюстки білі, помітно відігнуті. Плід ягодоподібний, округло сплюснутий, на верхівці вдавлений, оранжево-жовтий. Цвіте у бе- ц резні—квітні. Поширення. В дикому стані невідомий. На Україні вирощують як оранжерейну плодову рослину. Сировина. З лікувальною метою використовують плоди рослини. Хімічний склад. У м'якуші плодів є цукри (до 10,5% ), вітамін С (до 40 мг%), тіамін, органічні кислоти (0,6—1,1 % ). Шкірка плодів містить ефірну олію (1,9—2,5%), флавоноїдні глікозиди, гіркі речовини та барвники. Головними складовими частинами ефірної олії є а-лимонен, а-пінен, цитраль, мірцен, л-цимол, терпінолен, каприловий та інші альдегіди, метиловий ефір антранілової кислоти та спирти. Фармакологічні властивості і ви- і користання. В натуральному ви- ] гляді мандарини вживають як за- ] гальнозміцнювальний засіб. На- І стойку із шкірки плодів викорис- ] товують як засіб, що збуджує апетит, поліпшує травлення, пом'якшує кашель, сприяє кращому відділенню мокрот. Шкірка плодів входить до складу гіркої настойки (див. статтю Золототисячник малий). Свіжим натуральним соком (часточкою мандарина), якому притаманні фунгіцидні властивості, натирають ділянки шкіри, уражені мікроспорією або трихо-фітією. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку (2 столові ложки свіжої шкірки настоюють 7 днів на 250 мл спирту або горілки) по 20 крапель з водою три рази на день за ЗО хвилин до їди.

683 «МАНЬЧЖУРСЬКИЙ ГРИБ» - культура мікроорганізмів; симбіоз дріжджів та оцтовокислих бактерій. Те саме, що й «чайний гриб». 684 МАРАЛОВА ТРАВА — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й великоголов-ник сафлоровидний. 685 МАРАЛОВИЙ КОРІНЬ — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й великоголов-ник сафлоровидний.