675 МАКЛЕЯ ДРІБНОПЛОДА маклея мелкоплодная Macleaya тісгосагра — багаторічна трав'яниста з оранжевим молочним соком і неприємним запахом рослина родини макових. Стебла прямостоячі, дЪ 2,5 м заввишки. Листки довгочерешкові, чергові, пальчасто-лопатеві, великі (20—ЗО см завдовжки), зверху сизо-зелені, зісподу — майже білі, з виступаючими жилками. Квітки рожеві, з приємним запахом, зібрані в довгі (ЗО—40 см завдовжки) верхівкові волоті. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні. Поширення. Маклея дрібноплода дико росте в Центральному Китаї. В СРСР її вирощують як лікарську рослину. Сировина. Надземну частину рослини використовують як сировину для виробництва алкалоїдів. Хімічний склад. Трава маклеї дрібноплодої містить 0,78—1,28 % суми алкалоїдів, у тому числі сангвінарин, хелеритрин, протопін, алокриптопін та інші. Фармакологічні властивості і використання. Біологічна активність маклеї пояснюється наявністю в рослині суми алкалоїдів. Найактивніша терапевтична роль належить алкалоїдам сангвінари-нові і хелеритринові. Суму бісульфатів цих близьких за будовою алкалоїдів використовують як лікарський препарат, відомий під назвою сангвіритрин. Він виївляє антимікробну активність по відношенню до грампози-тивних і грамнегативних бактерій та до патогенних грибів, згубно впливає на трихомонади. Зважаючи на це, застосування препарату показане і дає добрий терапевтичний ефект при лікуванні уражень шкіри і слизових оболонок, спричинених дріж-джовидними грибами і мішаною флорою, та в разі важкозагою-ваних інфікованих ран і виразок. При місцевому застосуванні санг-віритрину можливе відчуття паління. Щоб уникнути цього побічного явища, препарат розводять або додають до нього 0,5% -ний розчин новокаїну. Сангвіритрин виявляє й антихолінесте-разну активність. Його призначають при дитячих церебральних паралічах, міопатіях, спастичних парезах лицьового нерва, при прогресуючій м'язовій дистрофії та іншій неврологічній патології. При прийманні препарату всередину можливі нудота, блювання та болі в шлунку. У такому випадку вживання препарату припиняють. Сангвіритрин протипоказаний при епілепсії, гіперкінезах, бронхіальній астмі, стенокардії та хворобах печінки і нирок.

Лікарські форми і застосування. Сангвіритрин (Sanguiritrinum) приймають усередину по 0,005—0,01 г 2 рази на день після їди в таблетках (до 3 таблеток на день). Тривалість курсу лікування — 20 днів. Дітям сангвіритрин призначають за наведеною вище схемою, але в менших дозах (не більше як 0,001 г на 1 рік життя на добу за 2 прийоми). Зовнішньо сангвіритрин застосовують у вигляді 1 % -ного лініменту (нанесення на виразки і рани при перев'язуваннях щодня або через 1—2 дні; аплікації при стоматитах різного походження 2—3 рази на день; змащування уражених ділянок тіла 1—2 рази на день при шкірних захворюваннях) та у вигляді 0,2% -ного спиртового або 1% -ного водного розчинів (промивання, змочування тампонів при отитах, пародонтозі та ін.).

676 МАКЛЮРА ОРАНЖЕВА маклюра апельсиновидная Madura pomiiera, синонім — М. aurantiaca — дводомне дерево родини шовковицевих. Гілки — з тонкими гострими колючками в листкових пазухах. Листки чергові, прості, цілокраї, яйцевидні, до 15 см завдовжки. Квітки дрібні, зелені: тичинкові — в жовтуватих сережках, маточкові — кулясті. Плоди дрібні, ясно-бурі занурені в м’якуш великого м'ясистого кулястого (схожого на апельсин) зморшкуватого жовто-зеленого супліддя. Цвіте у червні. Поширення. Походить з Північної Америки. На Україні вирощують на півдні республіки. Сировина. Використовують свіжі зрілі супліддя. Рослина неофіціальна. Хімічний склад потребує вивчення. Використання. В народній медицині використовують як засіб, що прискорює загоювання ран. Лікарські форми і застосування. ЗОВНІШНЬО — настойку (1:1, на горілці) для змазування ран.