Хімічний склад. Надземна частина рослини містить сапоніни, бетаїн (1,22%), аскорбінову кислоту, каротин; насіння — фосфо-ліпіди (0,4 % ). Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині рослину використовують як за-гальнозміцнюючий, протизапальний, відхаркувальний і сечогінний засіб. Настій трави приймають всередину при сухому кашлі, жовтяниці, геморої та подагрі. В акушерсько-гінекологічній практиці настій трави вживають при білях, мізерних місячних і при пологах для прискорення відходження дитячого місця. Салат із свіжого молодого листя рекомендують вживати при істерії, захворюваннях легень, припиненні менструацій та як вітамінний засіб. Свіже подрібнене листя прикладають до ран. Насіння лутиги використовували як блювотний і проносний засіб. Молоді, зібрані до цвітіння рослини, пагінці використовують для здобрення супів, приготування салатів. Про запас пагони квасять. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави* (20 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день як відхаркувальний та загальнозміцнюючий засіб; салат: листя лутиги і щавлю кислого занурюють на 1—2 хвилини в окріп, подрібнюють, кладуть на кусочки охолодженої вареної картоплі, солять, заправляють олією, хроном, оцтом і прикрашають кусочками вареного яйця (на 150 г молодого листя лутиги розлогої беруть 75 г картоплі, 30 г щавлю, 30 г тертого хрону, 10 г олії, 1 яйце, сіль та оцет).

660 ЛЮБИСТОК ЛІКАРСЬКИЙ любисток лекарственный Levisticum officinale — багаторічна гола трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Стебло кругле, трубчасте, вгорі розгалужене, 100—200 см заввишки. Листки блискучі, перисто- або двічіперисторозсічені, з великими оберненояйцевидними або округлоромбічними, на верхівці надрізано-зубчастими сегментами, при дотику прохолодні. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, 5-пелюсткові, світло-жов-ті, зібрані у верхівкові круглі складні зонтики, які біля основи оточені багатолистими обгортками. Плід — жовто-бура двосім'янка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Любисток лікарський походить з гірських областей

Південної Європи. На території України його розводять у садах, палісадниках і на городах як декоративну і пряну рослину. Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують коріння (Radix Levistici), рідше — траву (Herba Levistici) -і плоди (Fructus Levistici). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, плоди — в період повної їх стиглості. Коріння викопують восени у рослин 3—4-річного віку. Сушать сировину в затінку на відкритому повітрі або у теплому приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі 40°. Готову сировину, яка дуже гігроскопічна, зберігають у щільно закритих банках чи бляшанках у сухому місці. Рослина неофіцинальна. Коріння любистку