| входить у деякі зарубіжні фармакопеї як
складова частина сечогінних зборів. Хімічний склад. Коріння рослини містить фурокумарини (псорален, бергаптен), лецитин (0,9%), смоли, камедь, крохмаль, яблучну та ангелікову кислоти, дубильні речовини й мінеральні солі. У листі є значна кількість аскорбінової кислоти. Всі частини рослини містять ефірну олію (0,5—1 % ), до складу якої входять d-a-тер-пінеол, цинеол, карвакрол, сесквітерпени, бутиліденфталід, лігу-стилід, оцтова, ізовалеріанова, олійна та бензойна кислоти. Фармакологічні властивості і використання. Любисток лікарський діє як сечогінний, відхаркувальний, заспокійливий і болетамувальний засіб, тонізуюче впливає на серцевий м’яз, посилює кишковий тонус, зменшує метеоризм, зумовлює збільшення кровона-повнення органів малого таза. Найчастіше ця рослина використовується як сечогінний засіб при набряках серцевого походження, асциті, хронічних запальних процесах у нирках та сольових діатезах. Крім застосування любистку як діуретичного засобу, його використовують при нервових захворюваннях, анемії, хронічних бронхітах, запаленні легень, метеоризмі і млявій перистальтиці кишок, болісних і мізерних менструаціях, як полегшувальний засіб під час родів, а також проти глистів. Вживання ліків з любистку ПРОТИПОКАЗАНЕ при гострому гломерулонефриті та пієлонефриті і вагітним. Настій коріння любистку 3 успіхом застосовують у дерматології й косметиці для видалення ластовиння (зволоженим ватним тампоном протирають пігментні плями 2 рази на день протягом 2 тижнів, краще до настання сонячних весняних днів), для лікування інфекційних тріщин куточків рота (настій наносять піпеткою на куточки рота 2 рази на день) та гноячкових висипів на тілі (застосовують компреси і заразом п'ють теплий настій по 1 склянці за день). Настоєм коріння двічі на тиждень миють голову (без мила) при випаданні волосся і при лупі. Пом'яте свіже листя любистку прикладають до чола при головних болях різного походження. Листя і коріння любистку використовують і як приправу до страв. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій коріння (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки 4 рази на день до їди; порошок з коріння любистку приймають по половині чайної ложки 3 рази на день до їди; 1—2 столові ложки порошку з коріння любистку змішують з 3 сто- |
ловими ложками меду і приймають натщесерце
як засіб проти гостриків; відвар плодів любистку (1 чайна ложка сировини
на 150 мл окропу, . варять 8—10 хвилин, настоюють) по 1 столовій ложці 3
рази на день як засіб проти глистів; столову ложку суміші (порівну)
коріння любистку, пирію повзучого, вовчуга польового і бедринцю
ломикаменевого, листя берези бородавчастої і мучниці звичайної, плодів
шипшини травневої і петрушки кучерявої та квіток калачиків лісових
заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження і п'ють по 2—З
склянки за день при нефриті; відвар столової ложки суміші (порівну),
коріння любистку, трави фіалки триколірної і плодів ялівцю звичайного на
склянці окропу п'ють по 1—2 склянки за день при захворюваннях сечового
міхура (цистит, бактеріурія); столову ложку суміші коріння любистку (10
г), трави вересу звичайного (20 г), хвоща польового (20 г) і золотушника
звичайного (10 г), плодів петрушки кучерявої (20 г), лушпиння квасолі
звичайної (10 г) та шишок хмелю звичайного (10 г) заливають склянкою
окропу, настоюють до охолодження і одержаний настій випивають за день
ковтками при ніктурії; суміш порошку плодів (ЗО г) та коріння (20 г)
любистку лікарського, коріння кульбаби лікарської (5 г) і алтеї
лікарської (15 г) заливають 0,5 л горілки, додають півсклянки меду,
настоюють 9 діб у теплому місці, проціджують і п'ють по 2 столові ложки вранці й увечері при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. ЗОВНІШНЬО — настій коріння любистку (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) для протирання, компресів і примочок,-настій коріння любистку (1 столова ложка сировини на 1 л окропу, настоюють 10—15 хвилин) для миття голови. |
661 ЛЮБКА ДВОЛИСТА |
