вживали як ефективний протицинготний засіб. До лікувально-профілактичного харчового раціону рекомендується включати салати з молодого листя рослини (рецепт приготування салату див. у статті Лутига розлога). Молоді пагони і листя додають до супів, використовують для приготування пюре, соусів тощо. Насіння рослини використовують при хворобах печінки й селезінки та проти глистів. У переробленому вигляді (крупи, борошно) насіння використовують і в їжу, але при цьому слід пам'ятати, що тривале вживання його спричинює виведення з організму надмірної кількості азоту, захворювання нервової системи 1 органів травлення, менорагію та аборти. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 2 години) по 1— 2 столові ложки 3—4 рази на день при шлунково-кишкових захворюваннях. ЗОВНІШНЬО — настій трави (готують як у попередньому прописі) для полоскань І примочок; три СТОЛОВІ ЛОЖКИ трави загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла при ревматизмі, радикуліті, люмбаго та мозолях.

644 ЛОБОДА ДОБРОГО ГЕНРІХА марь доброго Генриха Chenopodium bonus-henricus — багаторічна трав'яниста з розсіяною борошнистою поволокою рослина родини лободових. Стебел кілька, вони прості або з короткими небагатьма гілочками, 15—60 см заввишки. Нижні та серединні листки великі, трикутно-списовидні, довгочерешко-ві, цілокраї, злегка хвилясті, гострі або загострені. Квітки двостатеві, п'ятичленні, бокові — три-чотиричленні, зібрані в густе колосовидно-волотисте суцвіття, яке тільки внизу вкрите листям; листочки оцвітини вузькоплів-часті, вгорі зрізані, нерівномірно зазублені, на спинці без кіля. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінина вертикальна, висунута з оцвітини. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Лобода доброго Генріха трапляється на забур'янених місцях, у садах і на городах у західних районах України. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Chenopodii boni henrici) і коріння (Radix Chenopodii boni henrici). Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава рослини містить сапонін хеноподин, флавоноїд кемпферол, фенолкарбонові кислоти (кавова, ферулова). В плодах є ефірна олія. Фармакологічні властивості і використання. Рослина має протизапальні, болетамувальні, антимікробні, протипаразитарні й проносні властивості. Внутрішньо настій трави використовують як проносний і антигельмінтний засіб, місцево — при грибкових захворюваннях шкіри і запаленні очей. Свіжу подрібнену траву прикладають до ран, а припарки з трави використовують як болетамувальний засіб при подагрі й ревматизмі. Для лікування корости, лишаїв, дерматитів та висипів на шкірі, геморою тощо використовують мазь, яку готують з подрібненої свіжої трави або з її соку на свинячому смальці або вершковому маслі. При захворюваннях шкіри використовують і відвар коріння рослини. В літературі є відомості про спроби лікування доброякісних і злоякісних пухлин свіжим соком трави та відваром коренів, але про ефективність такого лікування не повідомляється. До ліку-вально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини (рецепт приготування салату див. у статті Лутига розлога). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють 1 годину) по 1 столовій ложці 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — три столові ложки свіжої або сухої трави загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (як болетамувальний засіб при подагрі й ревматизмі); настій трави (3 чайні ложки на 200 мл окропу настоюють ЗО хвилин, проціджують, охолоджують) для компресів при надмірній жирності шкіри обличчя (Hypersteatosis cutis); три чайні ложки суміші трави лободи, трави фіалки триколірної, шишок хмелю звичайного, взятих порівну, заливають склянкою окропу, настоюють ЗО хвилин, проціджують, охолоджують і за-. стосовують цей настій так, як у попередньому прописі; маска для обличчя при надмірній жирності шкіри: настій трави лободи (3 чайні ложки на 200 мл окропу) змішують з порошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15— 20 хвилин змивають (так само можна використовувати й наведений вище настій суміш» трави лободи доброго Генріха, фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного).