645 ЛОБОДА ЗАПАШНА марь душистая Chenopodium botrys — однорічна трав'яниста жовтувато-зелена з приємним ароматним запахом рослина родини лободових. Стебло пряме, здебільшого гіллясте, з видовженими нижніми гілками, 15—60 см заввишки. Нижні та серединні листки довгасті, тупі, матові, перистолопа-теві; лопаті овальні або яйцевидні; верхні листки лінійні, цілокраї. Квітки п'ятичленні, рідко — чотиричленні, двостатеві, в розгалужених пазушних суцвіттях, які в цілому утворюють пухку пірамідальну ВОЛОТЬ; листочки оцвітини густо вкриті залозистими волосками, закінчуються вістрями. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінини круглясті, легко стиснені. Цвіте в липні — вересні. Поширення. Рослина трапляється на кам'янистих місцях, вапняках, пісКах, уздовж доріг, як бур'ян на полях та городах по всій території України, крім півдня Степу. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Chenopodii botrydis), зібрану в період цвітіння рослини. Сухої сировини виходить 22—23 % . Зберігають окремо від інших лікарських рослин. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (до 1,6%), тритерпенові сапоніни, алкалоїди (0,18%), бетаїн (1,52%), триаце-тонамін, феноли (1 % ), флавоноїди (0,66 % ), вітамін Е, каротин, щавлеву кислоту (1,5 % ) -Фармакологічні властивості і використання. Основна терапевтична властивість лободи запашної — антигельмінтна. Крім цього, рослина має антибактеріальні, протистоцидні, фунгіцидні і фітонцидні властивості. Настій трави приймають всередину при запамороченні, мігрені, безсонні, для посилення роботи серця, при шлунково-кишкових розладах, як протигарячковий, сечогінний, протиастматичний та гіпотензивний засіб. ЗОВНІШНЬО настій трави використовують для лікування захворювань шкіри. З листя одержують ефірну олію, яка використовується в парфюмерії, миловарінні та як антигельмінтний засіб у медицині. Порошок з сухого листя застосовують як інсектицидний засіб.

646 ЛОБОДА ОСТИСТА марь остистая Chenopodium aristatum — однорічна трав'яниста рослина родини лободових. Рослина зеленого кольору, але восени часто червоніє. Стебло пряме, від основи вилчастогалузисте, гіллясте, короткоопушене, 5—ЗО см заввишки. Листки чергові, ланцетні або лінійні, цілокраї, тупуваті, до основи звужені. Квітки сидячі, 5-членні, одиничні, розміщені в розгалуженнях суцвіття, кінцеві гілочки якого закінчуються колюч-ковидним вістрям; у нижній частині суцвіття двостатеві, у верхній — маточкові; оцвітина — з еліптичних, голих на верхівці тупих листочків. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінина куляста. Цвіте у липні — серпні. Поширення. Рослина трапляється на кам'янистих відслоненнях, на пісках та на забур'янених місцях на південному сході України. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава лободи остистої містить сапоніни і алкалоїди (0,02—0,08 % ). У насінні є флавоноїди. Є дані й про те, що в рослині містяться карденоліди, але деякі автори вважають їх сумнівними. Фармакологічні властивості і використання. За фармакологічними властивостями лобода остиста вважається близькою до лободи білої. Відоме використання цієї рослини при неврастенії, гіпергідрозі, кашлі, туберкульозі легень, маткових кровотечах і зупинці менструацій та як засобу з протитрихомонадними й антивірусними властивостями.

ЛОБОДА СМЕРДЮЧА марь вонючая Chenopodium vulvaria — однорічна трав’яниста з борошнистою поволокою рослина родини лободових. Стебло висхідне або розпростерте, від основи гіллясте, 10—60 см заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, яйцевидні, ромбовидно-яйцевидні або дельтовидно-яйцевидні, тупуваті, цілокраї. Квітки двостатеві, 5-членні, зібрані на кінці стебла й гілок та в пазухах верхніх листків у короткі й густі колосовидні суцвіття; ЛИСТОЧКИ ОЦВІ-тини тупі, вище середини — зрослі. Плід — горішок. Цвіте у липні — вересні. Поширення. Рослина трапляється по забур’янених та смітних місцях, на схилах по всій території України. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану в період цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава лободи смердючої містить ефірну олію, алкалоїди, бетаїн (1,14%), триметиламін, холін, дубильні речовини та барвник. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині лободу смердючу використовують як протиглисний, протигарячковий, болетамувальний і матковий засіб. Вона використовується і як замінник валеріани (седативний засіб). Настій трави цієї лободи вживають при істерії, мігрені, ревматизмі й різних судомах, а настойку трави — при простуді й жіночих хворобах. Зовнішньо настоєм трави користуються при кропивниці й корості. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу настоюють 30 хвилин) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день за 10—15 хвилин ло їди.