637 ЛІЛІЯ КРАСИВА — багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Те саме, що й лілія ланцетолиста.   638 ЛІЛІЯ ЛАНЦЕТОЛИСТА, лілія тигрова, лілія красива; лилия ланцетолистная Lilium lanciiolium, синонім — L. tigrinum — багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина конічна, біла, дуже щільна, з широкими лусками. Стебло прямостояче, не-розгалужене, до 2 м заввишки. Листки цілокраї, еліптично-ланцетні. В пазухах листків містяться бульбочки. Квітки правильні, двостатеві, великі (до 10 см у діаметрі), чалмовидні, оранжево-червоні, з пурпурово-чорними крапками, зібрані в пірамідальні суцвіття. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні. Поширення. Походить з Далекого Сходу і Японії. На Україні вирощують як декоративну рослину у відкритому грунті або як кімнатну культуру. Сировина. З лікувальною метою

використовують квітки і цибулину. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Надземна частина містить сапоніни, цибулина — невелику кількість алкалоїдів. Фармакологічні властивості і використання. Рослину використовують у народній медицині та в гомеопатії. В народній медицині лілія відома як болетамувальна, сечогінна, кровоспинна й ранозагоювальна рослина. Зварену з молоком цибулину загортають у марлю й прикладають до наривів для прискорення їхнього визрівання. Щоб видалити ласто виння, використовують мазь, для приготування якої беруть відвар квіток, мед і гірчичне борошно (порівну). Всередину легкий відвар цибулини вживають як сечогінний, тонізуючий, відхаркувальний, матковий болетамувальний і кровоспинний, регулюючий менструації засіб. В гомеопатичній практиці препарати з свіжих квіток використовують як матковий засіб. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар цибулин (15 г цибулин на 200 мл окропу, кип'ятити З—5 хв) по 1 столовій ложці 3 рази на день.

639 ЛІЛІЯ ЛІСОВА лилия лесная Lilium martagon — багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина яйцевидна, жовтаво-кремова, складається з бататьох м'ясистих лусок. Стебло прямостояче, нерозгалу-жене, зелене або з червонуватими крапками, голе або опушене, 50—150 см заввишки. Листки цілокраї, еліптично-ланцетовидні; верхні й нижні — чергові, середні — зібрані по 5—8 у кільце, більші за нижніх і верхніх. Крітки правильні, двостатеві, великі, ясно-пурпурові, з темно-фіолетовими плямами, зібрані у верхівкові рідкі китиці. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Рідкісна рослина. Занесена до Червоної книги Української РСР. Культивується як декоративна. Сировина. З лікувальною метою використовують квітки, листки і цибулини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад не вивчено. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині рослину використовують як сечогінний, болетамувальний і ранозагоювальний засіб та при жовтяниці. Цибулини їстівні. їх їдять свіжими або печеними, про запас сушать. Сушені цибулини перемелюють на борошно, з якого готують поживну корисну молочну кашу.