631 ЛИПКА дворічна трав'яниста рослина родини бобових. Те саме, що й буркун лікарський.   632 ЛИСТОВИК СКОЛОПЕНДРО- вий, турецький язик; листовик сколопендровый Phyllitis scolopendrium — багаторічна папороть родини асп-ленійових. Листки шкірясті, цілісні, видовжено-ланцетні, з серцевидною основою і коротким черешком, ЗО—80 см завдовжки. Со-руси лінійні, зближені парами, розміщені косо впоперек пластинки листка, по обидва боки жилки. Спороносить у липні — вересні. Поширення. Росте по затінених кам'янистих місцях у Карпатах, Криму, на Поліссі, в Західному Лісостепу. Заготівля і зберігання. Використовують листки, які збирають з липня по серпень. Сушать на горищах, у приміщеннях, що добре провітрюються, або в сушарках при температурі 45°. Зберігають у сухих приміщеннях. Рослина неофіціальна. Хімічний склад. Листки містять гормоноподібну й слизисті речовини, амінокислоти (у-метил-у-ок-сиглютамінову і у-метилглютамі-нову), леукодельфінідин. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині Л. с. використовують як відхаркувальний, потогінний, сечогінний, в'яжучий та кровоспинний засіб. Настій листя п'ють при захворюваннях легень, кашлі, гастроентеритах, проносах, дизентерії, при хворобах печінки і селезінки, нирковокам'яній хворобі. В поєднанні з іншими лікарськими рослинами Л. с. використовують у дерматології. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по 100 мл 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — 3 столові ложки суміші листя листовика і трави васильків справжніх, узятих порівну, кип'ятять 5 хв у 500 мл окропу і використовують для теплих ванн при дерматомікозах (по 20 хв щодня).

633 ЛИХОМАНКОВА ТРАВА багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Те саме, що й авран лікарський. 634 ЛИХОМАННИК багаторічна трав'яниста рослина родини тирличевих. Те саме, що й тирлич хрещатий.   635 ЛІЛІЯ БІЛА лилия белая Lilium candidum — багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Стебло прямостояче, просте, облистнене, 60— 120 см заввишки. Листки чергові, оберненоланцетні, хвилясті; верхні— ланцетні, гострі. Квітки правильні, двостатеві, великі, білі, запашні, догори або косо догори спрямовані, зібрані в коротку китицю. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Походить з Середземномор'я. Розводять її в садах і квітниках як декоративну рослину. Сировина. З лікувальною метою використовують цибулини, листя і квітки. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад ще не вивчено.

Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині рослину використовують як сечогінний і знеболюючий засіб. Спиртову настойку цибулин вживають при водянці, а також як відхаркувальне при захворюваннях дихальних шляхів, що супроводяться застоєм великої кількості харкотиння. Спиртову настойку квіток вживають як тонізуючий засіб, нею натираються при ревматизмі й радикуліті та змащують рани. Зовнішньо подрібнені цибулини прикладають до місць, де йде запальний процес, для зняття запального набряку, а відварені в молоці квітки прикладають до наривів. Олію білої лілії використовують для натирання при болях і судомах, лікування опіків і ран. Воду, перегнану з квітками лілії, використовують з косметичною метою для відбілювання обличчя. Щоб видалити ластовиння, використовують мазь, для приготування якої беруть відвар квіток, мед і гірчичне борошно (порівну). Лікарські форми і застосування. ЗОВНІШНЬО — мазь для лікування ран і опіків: 5 квіток лілії білої заливають соняшниковою або іншою рослинною олією так, щоб вони були повністю вкриті рідиною, настоюють 10 днів; мазь для натирань при болях і судомах: 6 столових ложок подрібненого листя, квіток і цибулин (взятих порівну) заливають двома третинами склянки соняшникової олії й настоюють 3 тижні на сонці. 636 ЛІЛІЯ ВОДЯНА БІЛА багаторічна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататтєвих. Те саме, що й латаття біле.