| пересушених суцвіттях квітки обсипаються,
внаслідок чого знижується якість сировини). Штучне сушіння проводять при
температурі 40—45°. Сухої сировини виходить ЗО—31 % . Зберігають у
сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Строк придатності — 2 роки. Липовий цвіт відпускається аптеками. Хімічний склад. Квітки липи містять ефірну олію (0,05 % ), глікозиди гесперидин і тиліацин, кумарин фраксин, сапоніни, дубильні речовини, слиз, каротин, аскорбінову кислоту, цукри та інші сполуки. Фармакологічні властивості і використання. Приготовлені з липового цвіту галенові препарати підвищують потовиділення і діурез, активізують виділення шлункового соку, збільшують секрецію і поліпшують відтік жовчі, виявляють протизапальну та м'яку заспокійливу дію. Настій з липового цвіту (Infusum florum Tiliae) застосовують при гарячкових і простудних захворюваннях (грип, катар бронхів), запаленні нирок і сечового міхура та при підвищеному нервовому збудженні у хворих молодшого і похилого віку. В народній медицині липовий цвіт використовують при непритомності, головному болі, істерії та епілепсії, а також при кашлі, болях у шлунку й кишкових коліках. Місцево настій липового цвіту використовують для полоскання при запаленнях слизової оболонки рота і дихальних шляхів (стоматит, гінгівіт, ангіна, ларингіт), а у вигляді припарок і примочок — при опіках, виразках, запаленні гемороїдальних вузлів, ревматичних і подагричних болях у суглобах. При нервових захворюваннях приймають ванни з липового цвіту. Липовий цвіт входить до складу потогінних чаїв і чаїв для полоскання горла, до складу сумішей, якими лікують хвороби шлунка, печінки, кишок, нирок і сечового міхура, нирковокам'яну хворобу, запальні захворювання жіночих статевих органів та ін. Розім'яті до консистенції тіста бруньки липи прикладають до опіків, на гемороїдальні вузли і абсцеси, використовують для компресів при маститі й подагрі. Порошком з плодів спиняють кровотечі 3 носа (в лежачому положенні) і з ран. Плоди липи їстівні, за смаком подібні до горіхів. З бруньок і молодих зморщених листочків готують весняні вітамінні салати. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій липового цвіту (10 г або 3 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють гарячим по 1—2 склянки 2—3 рази на день після їди; настій столової ложки суміші (порівну) липового цвіту, насіння льону звичайного, коріння солодки голої й |
аїру тростинового, листя м'яти перцевої та
фенхелю звичайного на склянці окропу п'ють по 2—3 склянки на день до їди
при підвищеній КИСЛОТНОСТІ шлункового соку; настій 2 чайних ложок суміші
липового цвіту (40 г), плодів фенхелю звичайного (20 г) і квіток ромашки
лікарської (20 г) на склянці окропу п’ють по 1—3 склянки на день до іди
при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки; настій столової
ложки суміші (порівну) липового цвіту, квіток ромашки лікарської і
бузини чорної, трави звіробою звичайного та листя ожини сизої на склянці
окропу (проціджують охолодженим) п'ють на ніч по 2 склянки при запальних
захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів; салат: очищені від лусочок
бруньки або молоді листочки липи миють у холодній воді, подрібнюють (бруньки
розрізають навпіл), поливають приготовленим з круто зварених посічених
яєць, вершків, оцту та гірчиці соусом, солять і посипають дрібно
нарізаним листям петрушки і кропу (на 500 г бруньок і листя беруть двоє
яєць, склянку вершків, столову ложку гірчиці й оцту та сіль). ЗОВНІШНЬО — настій липового цвіту (20 г сировини на 200 мл окропу) для полоскання ротової порожнини і горла та протирання обличчя при жирній шкірі; 4 столові ложки суміші липового цвіту (40 г) і квіток ромашки лікарської (60 г) настоюють 15—20 хвилин на склянці окропу, проціджують і використовують для спринцювань зранку і ввечері при запальних захворюваннях жіночих статевих органів; відвар липового цвіту (100 г сировини на 2 л окропу, кип'ятять 5 хвилин) для лікувальної загальної ванни. |
630
ЛИПА ШИРОКОЛИСТА |
