608 ЛАСТОВЕНЬ ЛІКАРСЬКИЙ; ластовень лекарственный Vincetoxicum hirundinaria, синонім — V. officinale — багаторічна трав'яниста, з повзучим кореневищем рослина родини ластівневих. Стебло 20—150 см заввишки, прямостояче, просте або розгалужене, вгорі трохи витке. Листки короткочерешкові, супротивні, яйцевидні, 6—10 см завдовжки і 3—5 см завширшки; верхівка загострена, основа серцевидна або округла. Квітки правильні, двостатеві, дрібні, білі, в небагатоквіткових зонтиковидних волотях. Плід — багатонасінна листянка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте по всій території України у лісах, на узліссях, по чагарниках, у степах, на степових схилах, на крейдяних відслоненнях. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища з коренями, які заготовляють восени, коли стебла побуріють і засохнуть. їх миють, прив'ялюють 1—2 дні на відкритому повітрі, а потім досушують у теплих приміщеннях. Зберігають у сухому місці окремо від іншої сировини. Рослина неофі-цинальна. Хімічний склад. Кореневище містить серцеві глікозиди (вінцеток-син, асклепіадин), сапоніноподіб-ну асклепінову кислоту та інші речовини. Фармакологічні властивості і використання. Рослина виявляє сечогінну, потогінну, послаблюючу і блювотну дію. На серце глікозиди Л. л. діють подібно до дії наперстянки і строфанту. Настій кореневищ з коренями п'ють при серцебитті, підвищеному тиску крові, як потогінний і проносний засіб та як засіб, що регулює менструації. Завдяки блювотній дії, препарати Л. л. ефективні при отруєннях. Препарати Л. л. не роблять помітного шкідливого впливу на шлунково-кишковий тракт, як це спостерігається при вживанні іпекакуани. Як сечогінний засіб Л. л. використовують при водянці та при набряках, пов'язаних з захворюванням нирок. Зовнішньо настій кореневищ Л. л. використовують для обмивання ран і виразок. Для прискорення загоювання ран використовують і свіже подрібнене листя. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій кореневищ (1 чайна ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 30 хв, проціджують) по чверті склянки 3 рази на день; відвар 1 чайної ложки суміші кореневищ Л. л. (20 г), ягід ялівцю звичайного (10 г), коренів любистку лікарського (15 г), листя берези пухнастої (39 г) і коренів вовчуга польового (25 г) на 2 склянках води п'ють по 1 столовій ложці 3 рази на день при серцевих набряках. Передозування препаратів Л. л. спричинює отруєння!

609 ЛАСТОВЙННЕ ЗІЛЛЯ багаторічна трав'яниста рослина родини макових. Те саме, що й чистотіл звичайний. 610 ЛАТАТТЯ БІЛЕ, лілія водяна біла; кувшинка белая Nymphaea alba — багаторічна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататтєвих. Листки довгочерешкові, цілокраї, плаваючі, серцевидно-овальні, 12—20 (ЗО) см завдовжки. Квітки двостатеві, правильні, великі (12—16 см у діаметрі), з округлою основою чашечки, багатопелюсткові; пелюстки білі, трохи довші за чашолистки, поступово переходять у тичинки; приймочка з 16—22 променями. Плід ягодоподібний, зелений, багатонасінний, його поверхня вкрита рубцями. Цвіте у червні — серпні. Плоди достигають у серпні — вересні. Поширення. Трапляється по всій території України в стоячих та повільно текучих водах. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища, квітки й листя. Листя збирають під час цвітіння рослини, кореневища — від початку цвітіння рослини і до похолодання, вириваючи їх баграми або руками з попереднім підрізуванням ножем. Після того, як обріжуть листки, коріння і гнилі частини кореневища миють, ріжуть на тонкі (3—5 мм завтовшки) пластинки, які в свою чергу подрібнюють на кусочки завдовжки 1—1,5 см, розстилають тонким шаром на папері або мішковині, пров'ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в сушарках при температурі до 60°. Строк придатності сухих кореневищ — 2 роки. Аптеками сировина не відпускається.