Хімічний склад. Кореневища містять алкалоїд німфеїн, дубильні речовини (до 10 % ), крохмаль (до 20 % ); листя — флавоноїди (8—С — В — D — глюкопіранозид лютеоліну, мірицитрин), дубильні речовини, щавлеву кислоту; пелюстки квіток — флавоноїди (глікозиди кемпферолу і кверцетину), карденолід німфалін; насіння — дубильні речовини (1,1 % ), карденолід німфалін, крохмаль (до 47 % ), жирну олію. Фармакологічні властивості і використання. В науковій медицині кореневища використовують як сировину для приготування мікстури за прописом Здренко, яку вживають при папіломатозі сечового міхура, анацидному гастриті та виразці шлунку. В народній медицині рослину використовують для лікування різних захворювань, у тому числі й пухлин різної етіології. Відвар кореневищ п'ють при хворобах нирок і сечового міхура, як кровоспинний, в'яжучий та гіпотензивний засіб, а при випаданні волосся ним миють голову. Подрібнене свіже кореневище використовують замість гірчичників при невралгії та міалгії. Порошком з кореневищ присипають гнійні рани; всередину його приймають при проносах. Настойку з листя вживають при нирковокам'яній хворобі, а свіже листя (попередньо подрібнене) прикладають до запальних вогнищ на шкірі. Широко використовують

препарати з квіток рослини. Всередину настій пелюсток приймають при лихоманці, безсонні, підвищеній нервовій і статевій збудливості, болісних полюціях, маткових кровотечах і білях, а настойку вживають при недокрів'ї, нервових і серцевих захворюваннях. Настойку пелюсток використовують і для розтирань при бронхіальній астмі, радикуліті та ревматизмі. Припарки з пелюсток використовують як болетамувальний засіб при невралгіях і міал-гіях. Підсмажене насіння відоме як сурогат кави. З сухих кореневищ одержують борошно, яке після вимочування у воді й дальшого сушіння використовують для приготування різних страв і хлібобулочних виробів. Свіжі, вимочені у воді кореневища можна їсти вареними або смаженими. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — суміш взятих порівну пелюсток латаття білого і квіток глоду криваво-червоного готують як настій (4 столові ложки суміші на 200 мл окропу) і п’ють по одній столовій ложці через 2 години при серцевій слабості. ЗОВНІШНЬО — настій свіжих пелюсток (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, кип'ятять 15 хвилин, настоюють 8 годин, проціджують) для обмивання лиця при вуграх, ластовинні та як засіб від загару; три столові ложки сухих або свіжих пелюсток загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (як болетамувальний засіб при невралгіях і міалгіях). Латаття біле — отруйна рослина. Передозування при вживанні всередину небезпечне!

611 ЛАТАТТЯ ДРІБНОКВІТКОВЕ кувшинка мелкоцветковая Nymphaea minorillora — багаторічна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататтєвих. Листкі/ довгочерешкові, цілокраї, плаваючі, округло-овальні або майже округлі, 6— 10 см завдовжки. Квітки двостатеві, правильні, багатопелюсткові, з майже округлою основою чашечки; пелюстки білі, дещо довші за чашолистки, поступово переходять у тичинки; приймочка — з 10—13 променями. Плід ягодоподібний, зелений, багатонасінний, його поверхня вкрита рубцями. Цвіте у червні — серпні. Плоди достигають у серпні — вересні. Поширення. Латаття дрібноквіт-кове трапляється в стоячих водах на Поліссі і в північній частині Лісостепу. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Латаття біле.