465 ІРНИЦЯ багаторічна трав'яниста рослина родини ароїдних. Те саме, що й аїр тростиновий. 466 ЇЖАЧНИК БЕЗЛИСТИЙ, анабазис безлистий; анабазис безлистный Anabasis aphylla — сукулентний напівкущ родини лободових, 20—70 см заввишки. Пагони голі, соковиті, ламкі, в нижній частині дерев'яніючі. Листки супротивні, недорозвинені, утворені двома зрослими лусками. Квітки двостатеві, маленькі, зібрані у волотевидні суцвіття. Плід соковитий, ягодоподібний. Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте в Середній Азії, на південному сході Європейської частини СРСР і на Закавказзі. На півдні Казахстану — в культурі. Сировина. Використовують однорічні зелені пагони (НегЬа Апа-basidis), зібрані в липні — вересні. Строк придатності сухої сировини — 2 роки. Хімічний склад. Трава ї. б. містить до 12 % алкалоїдів, у тому числі анабазин, лупінін, афілін, афілі-дин, оксіафілін, оксоафілідин та інші.

Фармакологічні властивості і використання. Алкалоїди І. б. використовують як вихідні продукти для синтезу речовин з лікувальними властивостями. Анабазин — основний алкалоїд рослини — діє на організм подібно до нікотину, тобто, належить до курареподібних отрут. У малих дозах він збуджує центральну нервову систему, а в великих пригнічує й паралізує. На основі анабазину одержують анабазин-гідрохло-рид, нікотинову кислоту (вітамін РР), кордіамін, а також інсектицид анабазин-сульфат. Алкалоїд афілін виявляє анестезуючу дію. На основі лупініну одержували анестезуючий засіб лупі-каїн хлористоводневий. За даними, які потребують перевірки, відвар коренів ї. б. використовують у казахській народній медицині при туберкульозі легень. Лікарські форми і застосування. Ана-базин-гідрохлорид (Tabulettae Anabasi-ni hydrochloridi) у вигляді таблеток по 0,003 г рекомендується курцям як засіб, що полегшує відвикання від тютюну. Лікування анабазин-гідрохлоридом ПРОТИПОКАЗАНЕ при атеросклерозі, кровотечах, підвищеному артеріальному тиску. ї. б. дуже отруйна рослина. При проведенні заготівельних та інших робіт необхідно дотримуватися особливої обережності.

467 КАБАК однорічна однодомна трав'яниста сланка рослина родини гарбузових. Культивований різновид гарбуза звичайного. 468 КАВУН ЗВИЧАЙНИЙ арбуз обыкновенный Citrullus lanatus, синонім — С. vulgaris — однорічна однодомна трав'яниста шорстковолосиста рослина родини гарбузових. Стебло волохато-шорстке, лазяче (за допомогою дво-трироздільних вусиків), дуже розгалужене, п'ятигранне, 2—5 м завдовжки. Листки чергові, черешкові, до 20 см завдовжки, глибоко розділені на 3—5 вузеньких округлих часток, які в свою чергу надрізані на округлі часточки. Квітки одностатеві, одиничні; віночок — 5-роздільний, сірчасто-жовтий. Плід — велика, куляста або видовжена, зелена або білувата ягода, з соковитим червоним або жовтуватим м'якушем. Цвіте у червні — липні. Плоди достигають у серпні — вересні. Поширення. Кавун звичайний походить з напівпустель та пустель Південної Африки. На Україні, переважно в південних районах, його широко вирощують як харчову рослину. Сировина. З лікувальною метою використовують м’якуш і шкірку зрілих плодів, а також насіння. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. М'якуш кавуна містить до 8,7 % цукрів (переважно фруктоза), 0,1 % органічних кислот (яблучна, лимонна та інші), пектинові речовини (0,5%), клітковину (0,5%), фолієву кислоту (8 мкг/100) і незначну кількість інших вітамінів (С, В,, В2, В6, нікотинову кислоту і р-ка-ротин). Фармакологічні властивості і використання. Сік і м'якуш кавуна мають сечогінні й жовчогінні властивості, добре гамують спрагу при гарячці. Ніжна клітковина кавунів збуджує перистальтику