463 ІРГА КАНАДСЬКА ирга канадская Amelanchier canadensis — невелике (3—10 м заввишки) дерево або кущ родини розових. Листки чергові, черешкові, оберненояйцевидні, еліптичні або довгасті, загострені, по краю гостро-пилчасті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, білі, в негустих китицях, з'являються до розпускання листків. Плоди темно-пурпурові з сизуватою поволокою, на верхівці — з відігнутими чашолистками. Цвіте у квітні — травні. Поширення. Ірга канадська походить з Північної Америки. На Україні її вирощують у садах і парках як декоративну рослину. Сировина. З лікувальною метою використовують плоди і квітки. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Плоди ірги містять дубильні і барвні речовини, органічні кислоти (1,04% ), цукри (9,43% ), аскорбінову кислоту (25,6 мг%), каротин (0,03 мг%). Фармакологічні властивості і використання. За смаковими і харчовими якостями плоди ірги канадської близькі до плодів ірги круглолистої і використовуються з ними нарівні. Настойку і настій з квіток ірги канадської використовують як гіпотензивний і кардіотонічний засіб.

464 ІРГА КРУГЛОЛИСТА ирга круглолистная Amelanchiei ovalis, синонім — A. rotundifolia — слаборозгалужена кущова рослина родини розових, заввишки 50— 200 см. Молоді пагони опушені, пізніше вони голі, пурпурно-ко-ричневі. Листки чергові, черешкові, округлоовальні або округло-яйцевидні, по краю зубчасті, зверху зелені, голі, знизу — білуваті, опушені; листкові пластинки на верхівці з невеликою виїмкою або загострені. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в густі 3—6 (8)-квіткові китиці на верхівках облистнених гілок; пелюстки лінійно-ланцетні, білі. Плоди кулясті, спочатку червоні, стиглі — чорні, з сизуватою поволокою, соковиті. Цвіте у квітні — травні. Плоди достигають у липні — серпні. Поширення. Ірга круглолиста трапляється в Криму на відкритих кам'янистих місцях, осипах, у світлих лісах у середньому гірському поясі. По всій території України її вирощують у садах і парках як декоративну рослину. Сировина, з.лікувальною метою використовують стиглі плоди, кору і листя. Стиглі плоди не опадають, що дає змогу збирати їх до перших заморозків. Знімають плоди без плодоніжок. Використовують їх свіжими або сушать на сонці чи в плодово-ягідних су-

шарках. Листя заготовляють у травні — червні, кору — восени. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Плоди ірги круглолистої містять дубильні речовини (0,5 % ), флавоноли (ЗО мг % ), стерини, аскорбінову кислоту (38,7 мг%), провітамін А (0,2— 1,0 мг%), органічні кислоти (переважно яблучну), цукри (понад 11%), мікроелементи (мідь, свинець і кобальт). У корі й листі є значна кількість дубильних речовин. Фармакологічні властивості і використання. Як в'яжучий засіб свіжі плоди або сік ірги (часто в поєднанні з соками диких яблук і груш) використовують для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, пов'язаних з порушенням травлення. Завдяки наявності в плодах 0-ситостерину, який є антагоністом холестерину, їх вживають для профілактики атеросклерозу. Як полівітамінний засіб плоди ірги використовують для профілактики гіпо- та авітамінозів С і В. Відвари кори і листя мають в'яжучі й обволікаючі властивості й використовуються при шлунково-кишкових захворюваннях та для гоєння гнійних ран. Із свіжих плодів ірги виготовляють желе, варення, пастилу, компоти тощо. Сушені плоди використовують як замінник коринки.