кишок, прискорює виведення з організму холестерину, виявляє легку послаблюючу дію. При каменях у жовчному міхурі, циститах, нефритах, пієлонефритах і нирковокам'яній хворобі (уратний, кальцієвооксалатний і цистиновий уролітіаз з випадінням солей у кислому середовищі) рекомендується щодня вживати по 2—2,5 кг свіжих кавунів. Тривале вживання м'якуша Кавуна виліковує хронічні гастрити, покращує стан хворих на атеросклероз і цукровий діабет. При хронічній недостатності кровообігу, гіпертонії, нефритах, пієлоциститах, подагрі, хворобах печінки і жовчного міхура призначають кавунні розвантажувальні дні, які, залежно від стану хворого, проводять два рази на тиждень або один раз на десять днів. У розвантажувальні дні хворий одержує лише 1,5 кг кавуна, з'їдає його за 5 прийомів. Розвантажувальні дні треба проводити під контролем лікаря. Як сечогінний засіб свіжий або квашений кавун корисний при ожирінні. Насінням кавуна виганяють глистів, а розтерте насіння з молоком вживають при маткових кровотечах. Як сечогінний засіб використовують і шкірку кавуна. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій сухих шкірок (80—100 г сировини на 500 мл окропу, настоюють до охолодження) по півсклянки 4—5 раз на день при гострих і хронічних запаленнях товстого кишечника; відвар шкірок (20 г сухих або свіжих шкірок на 200 мл окропу) по півсклянки 3—4 рази на день як сечогінний засіб.

469 КАВУН колоцйнт арбуз колоцйнт Citrullus colocynthis — багаторічна однодомна трав'яниста шорстковолосиста рослина родини гарбузових. Стебло коротко-волосисте, лазяче (за допомогою дво-трироздільних вусиків), дуже розгалужене, округло-гранчасте, 2—3 м завдовжки. Листки чергові, черешкові, трикутно-яйцевидні, надрізані на виїмчасто-перисті лопаті. Квітки одностатеві, на коротеньких ніжках, одиничні; віночок 5-роздільний, блідо-жовтий. Плід — ягодоподібний, кулястий, жовтий, з сухим губчастим гірким м'якушем. Цвіте у червні — липні. Плоди достигають у серпні — вересні. Поширення. Дико росте в сухих піщаних степах і напівпустелях північно-східної Африки. У невеликій кількості вирощується на півдні України. Сировина. Для виготовлення ліків використовують м'якуш зрілих плодів (Colocynthi pulpa). Зібрані плоди старанно очищають ножем від щільної жовтої шкірки, ріжуть на кусочки і сушать. Рослина неофіціальна. Хімічний склад. М'якуш (пульпа) плодів містить глікозиди (до 2 % ), смоли, пектинові та білкові речовини. Фармакологічні властивості і використання. Кавун колоцйнт входив до 8-го видання Державної фармакопеї СРСР. Плоди рослини у вигляді порошку або екстракту використовували як сильний проносний засіб. Препарат акофіт, який раніше застосовували при радикуліті та ішалгії, мав у своєму складі настойку плодів колоцин-ту. Крім цього, колоцйнт входить до складу препаратів, якими лікують водянку (набряки). Пізніше, у зв'язку з високою токсичністю і нестачею сировини, коло-цинт вилучили з Державної фармакопеї СРСР. Останнім часом рослина знову привернула увагу дослідників своєю протипухлинною активністю. Настойку сухих плодів колоцинту використовують у гомеопатії.

470 КАЛАНХОЕ ДАЙГРЕМОНТА, бріофілюм Дайгремонта, живородка Дайгремонта; каланхое Дайгремонта Ка1апсЬоё daigremontiana — багаторічна трав'яниста сукулент -на рослина родини товстолистих. Стебло міцне, пряме, при основі часто дерев'яніє. Листки супротивні, черешкові, м'ясисті, темно-зелені, блискучі, видовженотри-кутні, на нижньому боці — з ро-жевувато-фіолетовими розводами, по краю зубчасті; на кінцях зубців утворюються Т. 3. «дітки» — маленькі рослинки з листочками і корінцями. Квітки великі, дзвониковидні, рожевувато-фіолетові. Цвіте взимку. Поширення. Батьківщина рослини — південно-західна частина острова Мадагаскар, де вона росте на піщаних грунтах. В СРСР каланхое Дайгремонта розводять як кімнатну декоративну рослину. Сировина. З лікувальною метою використовують сік або свіже подрібнене листя (кашку). Рослина неофіцинальна. Хімічний склад ще не вивчено. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині рослина відома своїми кровоспинними, протизапальними і ранозагоювальними властивостями. Використовують нарівні з каланхое перистим. Крім того, сік або подрібнене листя застосовують при висипах на шкірі й екземах, для зупинення кровотеч при пораненнях. К. д. виявляє преципітуючу активність і з цього погляду є перспективним для використання в судовомедичній практиці. За допомогою екстрактів з листя рослини можна ідентифікувати кров і слину людини, материнське молоко. Вид крові вдається ідентифікувати навіть тоді, коли давність плям становить 5 років. Розведений водою сік з листя каланхое закапують у ніс, і він викликає сильне чхання, коли є потреба прочистити гайморові порожнини, при простудах.