380 ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ лютик едкий Ranunculus acris, синонім R. acer — багаторічна трав'яниста притисну-товолосиста рослина родини жовтецевих. Стебло одиничне, прямостояче, розгалужене, 25—75 см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки — черешкові, п'ятикутні, пальчастороздільні, з ви-довженоромбічНими частками, цілокраї або зубчасті; верхні листки — сидячі, трироздільні. Квітки одиничні, двостатеві, правильні, п'ятироздільні, з золотаво-жовтими блискучими пелюстками. Плід — збірний, із сім'янок, головчастий. Цвіте у травні — серпні. Поширення. Росте на луках, лісових галявинах і узліссях майже по всій території України, крім південної частини Степу. Сировина. З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить алкалоїди (0,1 %), дубильні речовини (2, 6 % ), v-лактони (ранункулін, анемонін, протоанемонін), вітаміни (аскорбінова кислота — 170 мг%, каротин—12 мг%), флавонові та серцеві глікозиди. Фармакологічні властивості і використання. Експериментальними дослідженнями та клінічними спостереженнями з’ясовано, що рослина має антибактеріальні, анти-вірусні, антитоксичні, епітелізую-чі та протитуберкульозні властивості. Використовують жовтець в основномv як зовнішній засіб для лікуванні ран, інфікованих дерматозів та туберкульозу шкіри. Маззю з квіток на свинячому смальці натираються при простуді. Внутрішньо, в невеликих дозах, відвар квіток використовували при захворюваннях печінки. Рослина отруйна!

381 ЖОВТЕЦЬ ПОВЗУЧИЙ лютик ползучий Ranunculus repens — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло висхідне, 15—75 см заввишки, при основі — з довгими надземними пагонами, які по вузлах укорінюються. Листки, крім верхівкових,— черешкові, трійчасто- або двічі трійчасторозсічені, з тричі-розділеними на гострозубчасті частки сегментами. Квітки правильні, двостатеві, п'ятироздільні, з жовтими, блискучими, оберненояйцевидними пелюстками. Плід — збірний, із сім'янок, кулястий. Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте на вологих місцях по всій території України, крім полинового Степу. Сировина. З лікувальною метою використовують траву, зібрану під

час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, алкалоїди (0,1 %), кумарини (умбеліферон, скополетин), флавоноїди (вітек-син, сапонаретин, неовітексин), аскорбінову кислоту, хінони, сапоніни тау -лактони (ранункулін і протоанемонін). Фармакологічні властивості і використання. У зв'язку з великою отруйністю цю рослину використовують в основному зовнішньо як ранозагоювальний, витяжний та бактерицидний засіб при золотусі (для прискорення Дозрівання наривів) та фурункульозі. Застосовують свіже добре зім'яте листя, накладаючи на рани. В тібетській медицині рослину використовували при головних болях, водянці, набряках та жіночих хворобах.