382 ЖОВТИЙ ОСОТ ГОРОДНІЙ осот огородный Sonchus oleraceus — однорічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Рослина при пораненні виділяє молочно-білий сік. Стебло прямостояче, порожнисте, гладеньке, 40—120 см заввишки. Листки чергові, матові, голі, струговидно-перистонадрізані або нерівномір-ноколючозубчасті; нижні — черешкові, серединні й верхні — з стеблообгортною серцевидною основою і гострими вушками. Кошики — в розгалуженому суцвітті, на потовщених ніжках. Квітки язичкові, жовті, рідше — бліді, з червоними смужками на відгині. Плід — сім'янка. Цвіте з червня по жовтень. Поширення. Росте як бур'ян на городах, по засмічених місцях майже по всій території України. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння осоту. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад вивчено ще недостатньо. Відомо, що рослина містить дубильні речовини, каротин і каучук. Фармакологічні властивості і використання. Рослина виявляє сечогінні, жовчогінні, легкі послаблюючі, молокогінні, кровоспинні та протизапальні властивості. В народній медицині настій трави приймають при простудах, жовтяниці, кровохарканні, болях у сечовому міхурі (зокрема, при каменях), проти глистів та як засіб, що підсилює процес молокоутво-рення у матерів-годувальниць. Свіжий молочний сік рослини використовували для лікування хвороб печінки, а всю рослину — для лікування подагри. Свіже потовчене листя прикладають до ран, які кровоточать. До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави осоту (1 столова ложка сировини на склянку окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день; салат: помите молоде листя рослини вимочують 40 хв у 10 % -ному сольовому розчині, обсушують, подрібнюють, кладуть на кружальця солоних огірків, додають тертого хрону і заправляють сметаною (на 100 г листя беруть 50 г солоних огірків, 25 г тертого хрону, 20 г сметани, сіль і перець). ЗОВНІШНЬО — настій трави осоту (одна повна жменя сировини на 1 л окропу, кип'ятять 5 хв, проціджують) для сидячої прохолодної ванни при геморої (тривалість процедури — 15—20 хв, приймають тричі на тиждень).

383 ЖОВТИЛО кущова рослина родини бобових. Те саме, що й дрік красильний. 384 Жовтнйця кущ або невелике (2—3 м заввишки) дерево родини сумахових. Те саме, що й скумпія звичайна. 385 ЖОВТОЗІЛЛЯ ЗВИЧАЙНЕ, будяк жовтоцвітий; крестовник обыкновенный Senecio vulgaris — однорічна або дворічна павутинисто-волосиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, просте або розгалужене, ребристе, 15—50 см заввишки. Листки перистолопате-ві або перистороздільні, з видов-

женими сегментами, по краю не-рівновиїмчасто-зубчасті або вій-часто-лопатеві. Квітки трубчасті, жовті, зібрані в кошики,' що утворюють негусте волотисто-щитковидне суцвіття. Плід — сім'янка. Цвіте у квітні — листопаді. Поширення. Росте як бур'ян біля шляхів, поблизу жител, на полях і городах по всій території України. Сировина. З лікувальною метою викорйстовують траву, заготовляють її з травня по серпень. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава жовтозілля містить алкалоїди (листки — 0,49—3,5 % ; стебла — 0,2—1,2 % ; квітки — близько 3 % ) плати-філін, сенецифілін, сарацин, рет-рорсин і сенеціонін, аскорбінову кислоту, рутин, барвник, інулін та мінеральні солі. В листках знайдено 54—61 мг% каротину. Фармакологічні властивості і використання. Рослина має ранозагоювальні, протизапальні, спазмолітичні, гіпотензивні та кровоспинні властивості, в малих дозах збуджує, а у великих пригнічує центральну нервову систему, виявляє дію, подібну до дії атропіну. В народній медицині препарати з рослини використовують як засіб, що регулює й зумовлює менструації, застосовують при загостренні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, запаленні товстої кишки і жовчного міхура, при гострих шлункових і кишкових спазмах, гіперацидному гастриті, маткових і різних внутрішніх кровотечах, при бронхіальній астмі й стенокардії. При судомі ефективний тільки сік. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку трави (10 г сировини на 40 г спирту) по ЗО—40 крапель 3 рази на день; настій (1 чайна ложка трави на 2 склянки окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по 1 столовій ложці 2—3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — розтерту з соняшниковою олією траву застосовують при затвердінні залоз, при геморої та