367
ЖИТНІ РІЖКИ
отруйний паразитичний гриб родини ріжкових (клавіцепсових). Те саме, що
й ріжки.
367
ЖИТО ПОСІВНЕ
рожь посевная Secale ceieale — однорічна трав'яниста рослина родини
злакових. Стебел звичайно кілька, вони прямі, голі, 60—200 см заввишки,
з добре виявленими вузлами («колінцями») і порожнистими меживузлями.
Листки лінійні, голі, голубувато-зелені. Суцвіття — густий дворядний
колос,
з майже голою, після достигання неламкою віссю. К,олоски двоквіткові, з
зачатком третьої квітки; колоскові луски лінійно-шиловидні, без остюка
або з остюком, значно коротшим за саму луску; нижня квіткова луска —
з війчастим кілем, з 3—5 жилками, вгорі поступово звужена на остюк. Плід
— зернівка. Квітує у червні.
Поширення. Вирощується по всій території України як зернова культура.
Сировина. З лікувальною метою використовують житній хліб і висівки.
Хімічний склад. Зернівки жита посівного містять білок (до 11 % ),
вуглеводи (67,4 % ), клітковину (3,5 %), від 0,6 до 1, 6 % мінеральних
речовин (фосфор, кальцій, мідь, марганець, цинк, фтор), тіамін,
рибофлавін, піридоксин, нікотинову кислоту й жири, які складаються
переважно з три-гліцеридів олеїнової, пальмітинової і стеаринової жирних
кислот. Вважається, що за амінокислотним складом білки жита повноцінніші
за білки пшениці. Фармакологічні властивості і використання. Житній хліб
належить до сильних збудників шлункової секреції. Затримуючись у шлунку
3—4 години, він є його механічним і хімічним подразником. Житній хліб
виявляє легку послаблюючу дію і особливо корисний при тривалих запорах.
Розмочений у гарячому молоці житній хліб або тепле житнє тісто
прикладають до наривів і твердих болісних пухлин для прискорення їхнього
«визрівання», розм'якшення та розсмоктування. Відвар житніх висівок
вживають як пом’якшувальний та відхаркувальний засіб і при проносах. До
негативних якостей слід віднести здатність житнього хліба спричинювати
метеоризм. |
378
ЖОВТА ВОДЯНА ЛІЛІЯ
багаторічна водяна трав'яниста рослина родини лататтєвих. Те саме, що й
глечики жовті.
379
ЖОВТЕЦЬ БАГАТОКВІТКОВИЙ
лютик многоцветковый Ranunculus polyanthemus — багаторічна трав'яниста
рідкоопу-шена рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче,
розгалужене, 25—80 см заввишки. Листки округло-серцевидні,
глибокопаль-часторозсічені, з сегментами, глибоко розсіченими на
лінійно-ланцетні або ланцетні, у верхній частині зубчасті частки;
прикореневі — на довгих черешках, верхні стеблові — сидячі. Квітки
двостатеві, одиничні, на кінцях
|
галузок, з широкооберненояйце-видними, на
верхівці — зубчастими жовтими пелюстками. Плід — сім'янка. Цвіте у
червні — серпні. Поширення. Росте на луках, трав'янистих схилах,
узліссях та в чагарниках по всій території України.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час
цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава містить органічні кислоти, алкалоїди, кумарини (умбеліферон
і скополетин), флавоноїди, отруйну летку речовину протоанемонін,
аскорбінову кислоту (170 мг % ) і каротин (12 мг %); плоди — жирну олію
(14,1 % ).
Фармакологічні властивості і використання. Рослина має антимікробні
властивості. В народній медицині водний настій свіжої трави
використовують всередину як тонізуючий, болетамувальний і послаблюючий
засіб, при жовтяниці й грижі. ЗОВНІШНЬО свіжу траву використовують при
невралгічних болях, ревматизмі й подагрі, для лікування ран і фурункулів.
|