Хімічний склад. Трава жерухи містить глікозид глюкокохлеа-рин, аскорбінову кислоту (160— 313 мг % ) та інші сполуки. В квітках є глюконастурцин і фермент мірозин. Фармакологічні властивості і використання. Жеруха лучна має діуретичні, жовчогінні, заспокійливі й глистогінні властивості. У народі цю рослину використовують при водянці, жовтяниці, від простуди, при пневмонії й катарі верхніх дихальних шляхів, при нервових захворюваннях, що супроводяться судомою та істеричними припадками. До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого прикореневого листя рослин. Висушене листя використовують для заправки супів і замість перцю. Про запас листя солять і маринують. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка свіжої трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) по чверті склянки 4 рази на день; салат: порізану на частини варену картоплю посипають помитим подрібненим листям жерухи і цибулею, додають спеції, перемішують і заправляють вершками (на 100 г молодого листя жерухи беруть 100 г картоплі, 20 г ріпчастої цибулі, 20 г вершків або майонезу, сіль, оцет і перець).

369 ЖИВИЛЬНА ТРАВА багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й жовтозілля широколисте. 370 ЖИВОКІСТ КАВКАЗЬКИЙ окопник кавказский Symphytum caucasicum — багаторічна трав'яниста волохато-пухнаста рослина родини шорстколистих. Стебло розгалужене, 40—60 см заввишки. Листки чергові, видовженояйцевидні; прикореневі — довгочерешкові; стеблові — сидячі, зубчасті. Квітки правильні, двостатеві, у небагатоквіткових завійках; віночок дзво-никовидний, голубий. Плід — з 4 горішків. Цвіте у травні — червні. Поширення. Рослина занесена. Трапляється в Криму, в Києві (парки міста). Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Живокіст лікарський.

371 ЖИВОКІСТ ЛІКАРСЬКИЙ окопник лекарственный Symphytum officinale — багаторічна трав'яниста шорст-кощетиниста рослина родини шорстколистих. Має коротке кореневище з грубим (угорі — до 2 см завтовшки) м'ясистим гілчастим чорно-бурим коренем. Стебло прямостояче, 50—100 см заввишки, розгалужене, внизу гранчасте, вгорі — крилате від збіжного листя. Листки чергові, на нижній поверхні вкриті сіткою жилок; приземні й нижні стеблові листки — з черешками, яйцевидно-ланцетні або видовже-ноланцетні; решта стеблових листків — сидячі, ланцетні, гострі, збіжні. Квітки правильні, пониклі, зібрані завійками на верхівці стебла та гілок; віночок фіалковий або брудно-пурпуровий, рідко — білий, трубчасто-дзвонико-видний, з 5 короткими лопатями на краю. Плід сухий, розпадається на 4 горішки. Цвіте з червня до вересня. Поширення. Росте у вільшняках, на берегах річок, вологих луках по всій території України. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують корені рослини (Radix Symphyti). Збирають їх восени, добре очищають від землі, ріжуть на куски 15—20 см і миють. Після видалення ушкоджених частин корені розщеплюють уздовж, іще раз споліскують водою і сушать під накриттям на вільному повітрі, на горищі або в сушарці при температурі ЗО—40°. При повільному сушінні корені всередині буріють і стають непридатними до вживання. Сухої сировини виходить 18 % . Строк придатності— 3 роки. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Коріння живокосту лікарського містить 0,2— 0,8 % алкалоїдів (лазіокарпін, циноглосин, алантоїн), дигалову кислоту, дубильні й слизисті речовини, аспарагін (1—3 % ), холін, крохмаль, цукри, ефірну олію, невивчений глікозид та інші речовини. Фармакологічні властивості і використання. Основними діючими речовинами кореня живокосту лікарського є алантоїн, слизисті й дубильні речовини. Вони зумовлюють протизапальний, обволікаючий і такий, що стимулює проліферацію клітин, вплив на організм. Є відомості про ан-типухлинну активність рослини. В минулому офіцинальна вітчизняна медицина використовувала живокіст лікарський при шлунково-кишкових розладах та як пом'якшувальний засіб при кашлі. В народній медицині рослину використовують при переломі кісток і пораненнях, виразці гомілки,