при запальних процесах у шлунку й кишках, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, хворобах нирок, туберкульозі легень, кашлі, бронхіті й тривкій діареї, для поліпшення обміну речовин, при фурункулах, виразках і абсцесах. Зовнішньо рослину використовують у всіх випадках, коли треба прискорити загоєння: при стоматиті, інфекційних тріщинах куточків рота, гнійничкових висипах (Impetigo contagiosa), запрілості (Intertrigo), тріщинах шкіри (Rhagades), трофічних виразках тощо. Лікарські форми й застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (10 г сировини на 200 мл окропу) по десертній ложці через кожні 2 години; настій коріння (2 чайні ложки сиро вини настоюють 8 годин на 300 мл холодної кип'яченої води, одержаний настій зливають, сировину вдруге заливають 200 мл окропу, через 10 хвилин проціджують і змішують обидві порції) по 500 мл за день, ковтками; настойку коріння (1 частина сировини на 5 частин 40 % -ного спирту) по 20—40 крапель 4—5 раз на день; дві столові ложки суміші коріння живокосту лікарського, листя м'яти перцевої (по 50 г), коріння солодки голої, валеріани лікарської, трави хвоща по льового й листя меліси лікарської (по 25 г) настоюють 1 годину на двох склян-

ках окропу, проціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день при виразці дванадцятипалої кишки; дві столові ложки суміші коріння живокосту лікарського й цикорію дикого, трави звіробою звичайного, хвоща польового, нагідок лікарських і споришу звичайного, листя подорожника великого (по 40 г) варять у 500 мл води 5 хвилин, проціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день при виразці шлунка. ЗОВНІШНЬО — настій коріння (10 г сировини на 200 мл окропу, варять 10 хвилин, охолоджують, проціджують) для полоскання, промивання, примочок і спринцювань; свіжий сік або мазь із коріння (свіжий потовчений корінь змішують з розігрітим свинячим жиром у рівних частинах) для змащування уражених ділянок шкіри. Щодо отруйності рослини існують дві протилежні думки.

372 ЖИВОКІСТ ШОРСТКИЙ окопник шероховатый Symphytum aspeium — багаторічна трав'яниста густо вкрита гачкуватими щетинками рослина родини шорстколистих. Стебло галузисте, ЗО—100 см заввишки. Листки чергові, видов-женояйцевидні або довгасто-овальні, загострені: прикореневі — довгочерешкові; стеблові — сидячі, збігаючі. Квітки правильні, двостатеві, у небагатоквіткових завійках; віночок дзвониковид-ний, спочатку рожево-пурпуро-вий, потім — голубий. Плід — з 4 горішків. Цвіте у травні —червні. Поширення. Рослина занесена. Трапляється в Лісостепу (Київська і Полтавська області). Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Живокіст лікарський.