363 ЖАБ'ЯЧЕ ЗІЛЛЯ — багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Те саме, що й анемона жовтецева. 364 ЖАБ'ЯЧІ ОГІРОЧКИ — багаторічна трав'яниста болотна рослина родини бобівникових. Те саме, що й бобівник трилистий.   365 ЖЕНЬШЕНЬ, корінь життя, людина-корінь; женьшень Рапах ginseng, синоніми: P. schin-seng, P. chin-seng — багаторічна трав'яниста рослина родини аралієвих. Коренева система женьшеня складається з короткого вертикального кореневища (так званої шийки) і власне кореня; корінь жовтувато-білий, товстий, м'ясистий, малогалузи-стий, часто буває схожий на фігуру людини (звідси й друга назва рослини). Стебло тонке, прямостояче, гладеньке, всередині порожнє, 30—70 см заввишки, на верхівці увінчане розеткою з 2—5, а інколи й 6 листків. Листки черешкові, пальчастоп'ятисклад-ні; листочки оберненоовальні, по краю — пилчасті. Квітки двостатеві, білі, іноді ніжно-рожеві,

зібрані у верхівковий одиничний зонтик. Плід — соковита яскраво-червона кістянка. Цвіте у червні. Плоди достигають у серпні. Поширення. В дикому стані женьшень трапляється у глухій тайзі на Далекому Сході. Садоводи-аматори з успіхом вирощують женьшень на грядках. Рослину занесено до Червоної книги СРСР. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують корінь женьшеня. Найсприятливішим періодом збирання женьшеня є перша половина серпня, коли його легко знайти за достиглими червоними плодами. Після достигання плодів корінь стає твердішим і витривалішим для зберігання в сирому стані. Зібрані в цей час корені і в терапевтичному відношенні вважаються найповноціннішими. Викопують їх за допомогою дерев'яних, металевих або кістяних паличок, слідкуючи за тим, щоб не відірвати

від кореня «шийку» і не ушкодити бічні й додаткові корені. Викопаний корінь старанно очищають м'якою сухою Щіточкою від землі (мити не можна), відрізають надземну частину, кладуть в обкладену мохом середньої вологості коробочку з кори, засипають землею, яку беруть з того місця, де ріс женьшень, і в такому вигляді доставляють на приймальний пункт. Самовільна заготівля дикорослого женьшеня заборонена! Зберігати коріння в сирому стані можна не більше як 5 діб. Для тривалого зберігання корені сушать на сонці, одержуючи таким чином сировину під назвою «біле коріння». Товсті корені перед сушінням розрізують на пластинки. Якщо перед сушінням корені витримати 1 годину над киплячою водою, то таку сировину називають «червоним корінням». Вважається, що в червоному корінні біологічно активних речовин міститься майже вдвоє більше. Зберігають сировину в щільно закритих банках або поліетиленових торбах у сухому місці. Хімічний склад. У коренях женьшеня містяться тритерпенові глікозиди (панаксозиди А, В, С, Д, Е, F, G), ефірна олія (0,05—0,25 % ), вітаміни С, В, і В2, пектинові речовини, крохмаль, сахароза, жирні кислоти, макро- та мікроелементи (залізо, фосфор, сірка, марганець, алюміній, кремній і ще деякі) та інші речовини. Фармакологічні властивості й використання. Вважається, що носієм фармакологічної дії женьшеня є складний комплекс близьких за своїми властивостями глікозидів. Незважаючи на те, що женьшень застосовують широко і з давніх давен, докладне вивчення різних його препаратів на різних видах лабораторних тварин було проведено лише за останні 50 років. Встановлено, що женьшень діє як синергіст відомих стимуляторів і є фізіологічним антагоністом деяких наркотиків (барбітуратів, хлоралгідрату, етилового спирту). Галенові препарати рослини посилюють процеси збудження в нейронах кори та в стовбурових відділах головного мозку й покращують рефлекторну діяльність тварин. В експерименті встановлено, що препарати посилюють працездатність і зменшують втому при великих фізичних навантаженнях і стресі. Ефект женьшеня на організм значною мірою залежить від дози, яка використовується. В малих дозах він посилює збудження і знижує