361 ЖАБРІЙ ЗВИЧАЙНИЙ пикульник обыкновенный Galeopsis tetrahit — однорічна трав'яниста щетини-стозалозиста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, прямостояче, розгалужене, під вузлами потовщене, 10— 60 см заввишки. Листки супротивні, прості, черешкові, яйцевидно-ланцетні, з округлою основою й загостреною верхівкою, по краю великозубчасті, з 4—12 зубцями на кожному боці. Квітки двостатеві, з двогубим пурпуровим віночком, зібрані в несправжні кільця, які утворюють головчасті суцвіття. Плід — з 4 горішків. Цвіте у червні — вересні. Поширення. Жабрій звичайний росте в лісах, серед чагарників, на забур'янених місцях, переважно в правобережних лісових і лісостепових районах України. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують

траву (Herba Galeopsidis tetra-hitis). Збирають облистнену частину рослин під час цвітіння. Сушать під накриттям на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у сухому місці. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава жабрію звичайного містить кремнієву кислоту [до 10 % ), дубильні (5— 10 %), гіркі, смолисті та воско-видні речовини, сапоніни, ефірну олію та інші речовини. Фармакологічні властивості і використання. Найбільше значення жабрій звичайний має як відхаркувальний засіб. Зважаючи на це, його використовують при бронхіальному катарі з густим харкотинням, при кашлі та бронхіальній астмі. Окремо або в суміші з хвощем польовим жабрій використовують для лікування туберкульозу легень. Вважається, що жабрій, завдяки тому, що в ньому багато силікатів, зумовлює активну проліферацію сполучної тканини і збільшує опірність організму. Є відомості про добрий терапевтичний ефект при лікуванні жабрієм нирковокам'яної хвороби (лікують і запобігають її виникненню), запалень у сечовивідних шляхах та анемії. В болгарській народній медицині препарати жабрію п'ють при злоякісній анемії (лейкемії). Як зовнішній засіб рослину використовують при панариції (Panaritium) та інших запальних захворюваннях шкіри. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО настій трави (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, варять 5 хвилин, охолоджують, проціджують) по півсклянки 4 рази на день; 3 столові ложки суміші трави жабрію звичайного, хвоща польового, споришу звичайного й коріння первоцвіту весняного (по 20 г) настоюють 15 хвилин на 500 мл окропу, проціджують і випивають ковтками за 1 день при туберкульозі легень. Тривале й особливо надмірне вживання препаратів жабрію звичайного може спричинити інтоксикацію організму, яка проявляється болями в м'язах.

362 ЖАБУРНИК ЗВИЧАЙНИЙ водокрас (лягушечник) обыкновенный Hydrocharis morsus-гапае — багаторічна плаваюча дводомна рослина родини жабурникових, заввишки 15—ЗО см. Стебла нитко-видні, занурені, з бічними пагонами, на верхівках яких утворюються зимуючі бруньки. Листки плаваючі, довгочерешкові, округ-лосерцевидні, 5—7 см завдовжки, з двома великими плівчастими прилистками. Квітки одностатеві, правильні, з простою оцвітиною із 6 листочків, з яких три внутрішні — пелюстко-видні, білі, з жовтуватою основою; тичинкові квітки зібрані по кілька в одному покривалі, маточкові — одиничні, на довгих ніжках. Плід багатонасінний, з шкірястим оплоднем. Цвіте у червні— липні. Поширення. Жабурник звичайний росте розсіяно по всій території України в прісних стоячих і повільно текучих водах. Сировина. Для лікарських потреб використовують висушену траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад ще не вивчено. Фармакологічні властивості і використання. Настій трави жа-бурника звичайного має в'яжучі, протизапальні й заспокійливі властивості. Застосування настою трави показане при проносах, білях, частих полюціях, надмірному статевому бажанні, неспокійному сні. Подрібнене листя прикладають до запалених ділянок тіла. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 1—2 години, проціджують) по 1—2 столові ложки 3 рази на день.