358 ЕХІНАЦЕЯ ПУРПУРОВА эхинацея пурпурная Echinacea purpurea — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло пряме, 50—150 см заввишки. Листки прості, оваль-но- або лінійно-ланцетні, по краю зарубчасто-зубчасті; нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі. Квітки дрібні, у великих, розміщених поодиноко на кінцях стебел та гілок кошиках; крайові — довгоязичкові, неплідні, пурпурові, темно-червоні або жовті; серединні — трубчасті, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні — жовтні. Поширення. Походить із східної частини США. На Україні, переважно в південних районах розводять hr декоративну рос лину. Сировина. Використовують ко ріння, заготовлене восени або ра но навесні, і суцвіття (кошики) які збирають під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна Хімічний склад. Корені росли ни містять глікозид, ехінокозид бетаїн, фітостерини і смоли, до складу яких входять пальмітинова, лінолева, циротинова та інші кислоти. Всі частини рос-

лини містять ефірну олію, сполуки калію, магнію, заліза й алюмінію. Фармакологічні властивості і використання. Препарати Е. п. роблять стимулюючий вплив на цен тральну нервову систему, посилюють сексуальну потенцію, сприяють загоюванню ран, опіків та виразок. Використання Е.п. ефективне при загальному сепсисі, параметритах, різних формах запального стану внутрішніх органів, при станах психічної депресії, явищах фізичного і нервового виснаження, при гострих і хронічних інфекційних захворюваннях. Слід відзначити, що навіть при тривалому вживанні препарати Е.п. не доводять до пригнічення нервової системи, що спостерігається, наприклад, при прийманні препаратів лимонника китайського. Лікарські формн і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку коріння (1:10, на 70 %-ному спирті) по 20— ЗО крапель 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — 20—60 крапель настойки розводять 100 мл ізотонічного розчину хлориду натрію й застосовують у вигляді вологих компресів (проводять у поєднанні з внутрішнім прийманням настойки для посилення терапевтичного ефекту).

359 ЕХІНОПАНАКС ВИСОКИЙ — листопадний колючий кущ заввишки 0,5—1(3) м родини аралієвих. Те саме, що й заманиха висока.   360 ЖАБНИК ПОЛЬОВИЙ -жабник полевой Filago arvensis — однорічна густошерстистоповсти-ста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, вилчасто розгалужене, облистнене, 15—ЗО см заввишки. Листки чергові, ланцетні, загострені, притиснуті до стебла і спрямовані вгору, 1—2 см завдовжки. Квітки — в кошиках, які зібрані по 3—7 у пучках і утворюють волотевидне суцвіття; крайові квітки — маточкові, нитковидно-трубчасті, жовтаво-білі; серединні — двостатеві, трубчасті. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — серпні. Поширення. Росте на піщаних місцях, на полях, схилах, у соснових, рідше — в мішаних лісах по всій території України. Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Рослина містить сапоніни і сліди алкалоїдів. Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати Ж.п. мають протизапальні, жарознижуючі, протимікробні, гіпотензивні та заспокійливі властивості. Відвар трави п'ють при виразковій хворобі шлунка, при звичайних і кривавих проносах, надмірних місячних, при гіпертонічній хворобі, стенокардії, підвищеній нервовій збудливості. Зовнішньо, у вигляді настою, Ж.п. використовують при золотусі, корості, гноячкових ураженнях шкіри, для обмивань гнійних виразок та для полоскань ротової порожнини і горла при ангіні й зубному болі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар трави (3 столові ложки сировини на 2 склянки окропу) по 1 столовій ложці 6 раз на день. ЗОВНІШНЬО — настій трави (10—15 г сировини на 300 мл окропу, настоюють ЗО хв, проціджують) для обмивань і спринцювань (для полоскань ротової порожнини і горла готують .настій підвищеної концентрації).