232 ГІРЧАК ПЕРЦЕВИЙ, водяний перець, собачий перець; горец перечный Polygonum hydropiper — однорічна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло прямостояче, від основи розгалужене, 20—70 см заввишки, над осінь червоніє. Листки чергові, ви-довженоланцетні, до обох країв звужені, гострі або тупуваті, з хвилястими цілісними краями; піхви листків (розтруби) плівчасті, червонуваті, з голим або коротковійчастим краєм. Квітки двостатеві, дрібні, по 2—3 в пучках, зібраних на верхівці стебла й гілок у довгі звислі переривчасті колосовидні суцвіття; оцвітина рясно вкрита крапчастими залозками, рожева або зеленаво-рожева, 4—5-роздільна. Плід — горішок. Цвіте з липня до жовтня. Поширення. Росте по берегах річок, у канавах, на луках, у вологих лісах по всій території України, крім Полинового Степу і Криму. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (НетЬа Polygoni hydropipe ris), зібрану на початку цвітіння рослини. Зрізають на висоті 10—15 см від землі. Сушать на відкритому повітрі в затінку або на горищі, розстеливши тонким шаром. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у паперових мішках. Строк придатності — 2 роки. Аптеки відпускають сировину. Хімічний склад. Трава містить глікозид полігопіперин, флавоноїди (гіперозид, ізорамнетин, кверцетин, кверцитрин, кемпферол, рамнетин і рутин), аскорбінову кислоту (до 200 мг% ), вітаміни К, Е і каротин, а - сито-стерин, органічні кислоти (мурашина, яблучна, оцтова, валеріанова і галова), дубильні й смолисті речовини, ефірну олію, макро- і мікроелементи (залізо, марганец, магній, титан, срібло та інші). Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати гірчака мають кровоспинну, знеболюючу, протизапальну, заспокійливу й антисептичну властивості. Кровоспинна дія у них поєднується зі здатністю стимулювати скорочення м'язів матки подібно до такої здатності ріжків, але у препаратів Г.п. ця властивість виявляється значно слабше. В науковій медицині препарати гірчака використовують в основному як кровоспинний засіб при маткових кровотечах на грунті гіпотонії матки в результаті запалень, при полі-менореї різного генезу, при неве-

ликих гемороїдальних кровотечах, при кровотечах з дрібних судин і капілярів шлунка й кишок. Частіше їх використовують як допоміжний засіб у комплексній терапії при маткових і внутрішніх кровотечах. У поєднанні з іншими лікарськими рослинами Г.п. використовують при проносах та ентероколітах. Зовнішньо рослину використовують для місцевих ванн при геморої, вузлуватій формі зобу, для лікування гнійних і гангренозних ран, екземи, виразки гомілки тощо. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — екстракт гірчака перцевого рідкий (Extractum Polygonii hydropiperis iluidum), по ЗО—40 крапель 3—4 рази на день; настій трави (20 г, або 2 столові ложки трави на 200 мл окропу) по третині склянки 3—4 рази на день; настойку трави (у співвідношенні 1:4, на горілці) по ЗО—40 крапель 3—4 рази на день; порошок висушеної трави по 1 г 2—3 рази на день; мазь (3 столові ложки суміші трави гірчака перцевого, квіток льонку звичайного і кори дуба звичайного, взятих порівну, настоюють, час від часу помішуючи, на склянці розтопленого свинячого сала протягом 12 годин, проціджують) для лікування гемороїдальних гуль з болями і свербінням у задньому проході (добре змащений маззю кусок марлі вводять у відхідник на 4—5 годин). ЗОВНІШНЬО — свіжий сік трави гірчака для змащування виразки гомілки (1—2 рази на день); свіжу подрібнену траву прикладають до потилиці при нежиті або головному болі; відвар трави (50 х трави на 400 мл окропу) для обмивань уражених ділянок шкіри; настій трави (повна пригорща сухої або свіжої трави на 2 л окропу, кип'ятять 15 хв, настоюють 20 хв) для сидячих ванн тривалістю 15 хв при геморої. ПРОТИПОКАЗАНО вживати препарати Г. п. при гломерулонефриті.

233 ГІРЧАК ПОЧЕЧУЙНИЙ, сорочі лапки; горец почечуйный Polygonum persicaria — однорічна трав’яниста рослина родини гречкових. Стебло в нижній частині підведене або пряме від основи, гіллясте, рідше — просте, 30—100 см заввишки. Листки широколанцетні, поступово загострені, з верхнього боку — з темно-коричневою плямою або без неї. Листки піхви (розтруби) вкриті щетинками, щільно обхоплюють стебло, по краю — з довгими рясними війками: Квітки — в густих, недовгих колосках, здебільшого рожеві, рідше — білі. Плід — горішок. Цвіте з червня до вересня. Поширення. Росте по берегах річок, на різних вологих місцях по всій території України. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Polygoni persica-riae), яку заготовляють у період цвітіння рослини. Зрізають вкриті листям квітконосні стебла. Пожовкле листя і грубі частини стебла відкидають. Сушать у затінку на відкритому повітрі, в добре провітрюваних приміщеннях або в сушарках при температурі 40—50°. Сухої сировини виходить 25—27 % . Строк придатності — 2 роки. Аптеки відпускають сировину. Хімічний склад. Трава містить флавоноїди (авікулярин, гіперозид, кверцитрин та інші), дубильні речовини (1,5%), антрагліко-зиди, вітаміни (рутин, аскорбінова кислота), органічні кислоти, p-ситостерин, слиз, флобафени, ефірну олію (0,05 % ), цукри тощо. Фармакологічні властивості і використання. Рослина виявляє ніжну послаблюючу (за рахунок