ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
активізації перистальтики кишечника), кровоспинну (за рахунок підвищення зсідання та в'язкості крові), сечогінну, протизапальну, болетамувальну та судинозвужувальну дію, тонізує м’язи матки, посилює Діяльність серця, виявляє гіпотензивний ефект. При звуженні судин підвищення артеріального тиску не спостерігається. Галенові препарати Г.п. використовують головним чином при ускладненому кровотечею геморої, особливо у хворих з атонічними запорами, при спазматичних запорах. У гінекологічній практиці їх призначають при вагініті (як в'яжучий і дезинфікуючий засіб), при захворюваннях, пов'язаних з матковими кровотечами (гіпотонія матки, надмірні місячні тощо). В народній медицині відвар трави використовують для лікування ран, виразок, лишаїв та висипів на шкірі, ним полощуть горло при ангіні й ларингіті. Свіжу потовчену траву прикладають до потилиці при головному болі. Для лікування ран використовують і свіжий сік рослини.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (дві столові ложки трави на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день; настойку трави (15 г на 200 мл горілки) по ЗО—40 крапель 2 рази на день; суміш трави Г. п., звіробою звичайного і вовчуга польового (по 15 г), листя подорожника великого (10 г), квіток ромашки лікарської (10 г), трави хвоща польового і сухоцвіту багнового (по 10 г), кори крушини ламкої (10 г) готують як настій (10 г суміші на 200 мл окропу) і п'ють по третині склянки 3 рази на день при геморої.

ЗОВНІШНЬО — настій трави (1 столова ложка на 200 мл окропу) для обмивань, полоскань і спринцювань (спринцювання проводять 1—2 рази на день розчином, приготовленим шляхом розведення 100 мл настою на 1 л кип'яченої води).
 
234

ГІРЧАК ШОРСТКИЙ,

геморойна трава; горец шероховатый Polygonum scabrum — однорічна трав'яниста темно-зелена рослина родини гречкових. Стебла ЗО—60 см заввишки, прямі, підведені або лежачі, розгалужені. Листки яйцевидно-ланцетні або видовженоланцетні, коротко-черешкові, часто тупуваті, зісподу — з крапчастими залозками, зверху — з чорною плямою у вигляді півмісяця. Піхви листків часто трохи залозисті, по краю — з дрібними війками. Квітки двостатеві, правильні, на помітних квітконіжках, зібрані в колосовидні суцвіття-, оцвітина зеленаво-біла, зверху вкрита залозками. Квітконоси густо вкриті жовтуватими залозками. Плід — горішок. Цвіте у червні — жовтні. Поширення. Росте на луках, як бур'ян на полях і на городах переважно в лісових районах України.

Заготівля і зберігання. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Сушать під наметом, на горищі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Зберігають у сухому місці. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини (6%), оксиметилантрахінон, галову кислоту, листки — аскорбінову кислоту (до 260 мг % ).

Фармакологічні властивості і використання. Експериментально доведено, що рослина виявляє антибактеріальну активність по відношенню до дизентерійної палички Флекснера. В деяких зарубіжних країнах Г. ш. використовують у науковій медицині як кровоспинний і послаблюючий засіб при геморої. У вітчизняній народній медицині Г. ш. використовують нарівні з гірчаком почечуйним.
235

ГІРЧИЦЯ БІЛА

горчица белая Sinapis alba —

однорічна трав'яниста шорстковолосиста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, вгорі галузисте, 30—60 см заввишки. Листки з черешками, перисторозсічені, з над-різанозубчастими боковими частками і більшою верхньою часткою, що нерідко зливається з боковими. Квітки правильні, двостатеві, 4-пелюсткові, жовті, зібрані в китиці. Плоди — стручки з шаблевидним носиком, лінійні, циліндричні, хвилясто-горбоч-куваті, відходять від стебла під прямим кутом. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Росте як бур'ян уздовж доріг, на полях і городах по всій території України. Інколи вирощують як олійну рослину.

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Гірчиця сарептська.

236

ГІРЧИЦЯ САРЕПТСЬКА

горчица сарептская Brassica juncea — однорічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло пряме, розгалужене, голе, 20—60 см заввишки. Листки на черешках, зісподу по жилках — з розсіяними жорсткими волосками; нижні — ліровидні, з довгастими боковими частками і більшою овальною верхівкою, верхні — ланцетні. Квітки правильні, двостатеві, 4-пелюсткові, жовті, зібрані в китицевидне суцвіття. Плоди — стручки, майже циліндричні, з довгим носиком, відхилені від стебла. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Розводиться і трапляється здичавілою на забур'янених місцях у степовій і рідше — в лісостеповій зонах.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують насіння (Semina Sinapis). Збирають, коли дозрівають нижні й серединні стручки. Рослина в цей час набуває жовтого кольору, а нижні листки опадають. Зрізані рослини досушують у снопиках, слідкуючи за тим, щоб не пересохли і щоб не висипалося насіння, а потім обмолочують і просівають на решето. Зберігають у сухих приміщеннях з доброю вентиляцією. Аптеки сировину не відпускають. Хімічний склад. Насіння містить жирну олію, білки, слиз і глікозид синігрин, який під впливом ферменту мирозину в при-
 

горец

Наступна сторінка