222 ГЕРАНЬ ЛІСОВА герань лесная Geranium sylvaticum — багаторічна трав'яниста рослина родини геранієвих. Має вертикальне або косе, вгорі потовщене кореневище. Стебло прямостояче, вгорі розгалужене, відхиленоза-лозисто-волосисте, 25—60 см заввишки. Листки округло-нирко-видні, 5—7-роздільні, поділені на широко ромбічні частки, зверху залозисто-опушені, зісподу опушені лише по жилках. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, бузкові, в щитковидному суцвітті, зібрані по 2 на вилчасто розгалужених квітконіжках. Плід сухий, розпадається на 5 однонасінних часток. Цвіте у травні — липні. Поширення Трапляється в лісових районах і зрідка — на півночі Лісостепу з лісах серед кущів і на луках. Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У надземній частині виявлено дубильні речовини й алкалоїди. Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині Г. л. використовують як в'яжучий засіб при проносах, дизентерії, гострих і хронічних ентероколітах. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (2 чайні ложки сухої трави на 2 склянки холодної води, настояти 8 годин, процідити) — по 1—2 чайні ложки кожні 1—2 години.

223 ГЕРАНЬ ЛУЧНА герань луговая Geranium pratense — багаторічна трав'яниста опушена рослина родини геранієвих. Має товсте здерев'яніле кореневище. Стебло прямостояче, вгорі щит-ковидно-розгалужене, ЗО—80 см заввишки. Листки округло-нир-ковидні глибокороздільні: нижні довгочерешкові, 7-роздільні, в прикореневій розетці; серединні й верхні — сидячі, відповідно 5-і 3-роздільні, поділені на ромбічні частки. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, синьо-фіолетові, в щитковидному суцвітті. Плід сухий, розпадається на 5 однонасінних часток. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Росте в усіх лісових і лісостепових районах України на луках, у лісах, по чагарниках. Сировина. Використовують траву і корені. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, корені — восени або навесні. Рослина неофіціальна. Хімічний склад. Усі частини рослини містять дубильні речовини: корені — 19—38 % , квітки — близько 16,3 % . У листках є значна кількість аскорбінової кислоти. Фармакологічні властивості і використання. Екстракти Г. л. залежно від дози здатні збуджувати або пригнічувати центральну нервову систему, зумовлювати місцеве подразнення. В народній медицині препарати Г. л. використовують при проносах, маткових кровотечах та епілепсії. Зовнішньо — настій або відвар використовують для полоскань при зубному болі, для спринцювань при гінекологічних хворобах, а також для обмивань і компресів при гнійничкових і виразкових хворобах шкіри та при екземах. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар (ЗО г коренів або 5 столових ложок трави на 200—300 мл окропу) по 1 столовій ложці через 1—2 години при простих і кривавих проносах, післяпологових кровотечах, надмірних місячних; сік свіжої трави по 20—ЗО крапель через 2—3 години при кровохарканні, маткових і гемороїдальних кровотечах. ЗОВНІШНЬО — відвар трави або коренів підвищеної концентрації для полоскань, компресів і спринцювань; порошок трави для зупинки кровотеч.

224 ГЕРАНЬ РОБЕРТОВА герань Роберта Geranium robertianum — однорічна трав'яниста рослина родини геранієвих. Стебло прямостояче, розгалужене, разом з черешками листків відстовбур-чено-залозисто-волосисте, при основі — здебільшого червонясте. Листки 5-кутні, п'ятірні або трійчасті з вузькими глибокоперисто-розсіченими частками. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, у двоквіткових пазушних зонтиках. Пелюстки рожево-чер-воні, часто з білуватими смужками. Плід сухий, розпадається на 5 однонасінних часток. Цвіте у червні — вересні. Поширення. Росте по всій території України в мішаних лісах, серед кущів. Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Герань криваво-червона.