Осінній та зимовий періоди,

1. Восени дискують міжряддя, а в садах, де багато мишей, важкі грунти орють на зяб та перекопують приштамбові смуги.

2.   На присадибних ділянках і в колективних садах очищають на стовбурах і скелетних гілках відмерлу кору і спалюють її.

3.   Обов’язково білять стовбури та скелетні гілки 20 %-м вапняним молоком із додаванням 3 % мідного купоросу.

4.  Знімають із дерев і спалюють зимові гнізда білана жилкуватого і золотогуза, а також муміфіковані плоди; зрізують гілки з яйцекладками кільчастого шовкопряда в садах, садозахисних і придорожніх насадженнях.

5.   Замазують яйцекладки непарного шовкопряда соляровим маслом або відпрацьованим автолом чи сумішшю гасу (дві частини) з відпрацьованим машинним маслом (одна частина).

6.   У перші морозні дні, але ще до випадання снігу, розкладають отруєні принади у нори мишей у садах і захисних смугах.

7.   Очищають підпори від кори і спалюють очистки, а також рештки пакувального матеріалу (у цей час знищуються гусениці яблуневої плодожерки, які сховалися на зимівлю).

8.   Вирізують і спалюють сухі, пошкоджені та хворі гілки і замазують місця зрізів садовим варом або сумішшю з глини і свіжого коров’яку (по одній частині). Після обрізування кожного дерева секатори, ножі й пилки дезинфікують 5 %-м розчином формаліну.

9.  До закінчення морозів під час відлиг поновлюють побілку стовбурів і скелетних гілок 20 %-м вапняним молоком з додаванням 3 % мідного купоросу.

10.   Заражені лишайниками сади обприскують 4 %-м розчином залізного купоросу.

11.  Зрізують плодові тіла трутовиків у старих садах і замазують місця зрізів 5 % -м розчином мідного купоросу.

12.   Зачищають уражені чорним раком та бактеріозами місця на стовбурах і товстих гілках і замазують їх сумішшю з глини і свіжого коров’яку (по одній частині).

Весняний період.

1. Із потеплінням, коли температура повітря досягає 8—10 °С і з’являються окремі жуки брунькоїда, дерева обприскують 0,3 % -ю емульсією метафосу.

2.   Під час набрякання бруньок сади, заражені каліфорнійською та іншими щитівками, бурим плодовим кліщем, обприскують 4 %-м розчином олеокуприту або 5 %-ю емульсією препарату № ЗО чи № 30с.

3.   На початку розпускання бруньок сорти груші, які дуже пошкоджуються паршею (Лісова красуня, Сапіжанка та ін.), обприскують 1 %-ю бордоською рідиною.

4.  Під час відокремлення бутонів проти парші, грушевого пильщика (трача), листогризучих гусениць і грушевої листоблішки обприскують плодоносні сади груші 0,4 %-м купрозаном (хомецином) або 0,3 %-м хлорокисом міді з додаванням 0,3 % емульсії карбофосу. Молоді грушеві сади під час розпускання бруньок обприскують проти грушевого галового кліща, грушевої листоблішки та парші 0,3 %-м хлорокисом міді з додаванням 0,3 % карбофосу.

5.  Через п’ять днів після цвітіння проти грушевої листоблішки, кліщів, грушевого трача, парші та іржі обприскують 0,4 %-м полікарбацином з додаванням 0,3 % карбофосу.

Літній період.

1. На початку відродження гусениць яблуневої плодожерки першого покоління грушеві сади обприскують 0,4 %-м купрозаном (проти парші) з додаванням проти яблуневої плодожерки та грушевої листоблішки 0,2 % фозалону та 0,2 % омайту проти кліщів.

2.   Друге обприскування груші проти яблуневої плодожерки і кліщів проводять через 14 днів після першого тими ж препаратами з додаванням 0,4 % полікарбацииу та 0,02 % байлетону проти парші та борошнистої  роси.

3.   Через десять днів після другої обробки обприскують проти грушевої плодожерки 25 % ~ю емульсією ровікурту (1 кг/га) або 40 %-м к. е. ріпкорду (ОД5 кг/га)„

4.  Через десять днів насадження ще раз обприскують проти грушевої плодожерки, інших шкідників і хвороб вищезгаданими препаратами.

5.   Протягом літа щоденно збирають і знищують непридатну падалицю, а придатну використовують для господарських потреб. Цей захід спрямований проти казарки, плодових трачів та плодожерки.

6.  Влітку під час масового відродження личинок-мандрівниць першого та другого поколінь сади, заражені каліфорнійською щитівкою, обприскують 0,2 %-ю емульсією етафосу або 2,5 %-ю емульсією препаратів №30 чи 30с або № 30а з додаванням фунгіцидів проти хвороб.