БОРОТЬБА ІЗ ГРИЗУНАМИ

До шкідників, що завдають значної шкоди молодим садам і плодовим розсадникам, належать гризуни — зайці і особливо миші та нориці, які обгризають взимку і рано навесні кору і коріння з молодих, а іноді і дорослих дерев.

Із зайців у Лісостепу поширений переважно заєць- русак. Живиться він трав’янистою рослинністю, корою, бруньками і тонкими гілочками дерев, взимку — озиминою, а якщо випадає багато снігу—то і молодою корою із штамбів і гілками дерев, чим завдають значної шкоди молодим садам. Із плодових порід зайці пошкоджують грушу, яблуню, абрикос, сливу, персик і вишню. Пошкоджені дерева значно слабшають, а при кільцевому обгризанні кори зовсім гинуть. Зайці роблять лігво у вигляді ямки, яку вистилають травою. За рік дають 2—З поноси, по 2—6 зайченят у кожному.

З мишей найбільшої шкоди садам завдають домова і польова миші, з нориць — сіра або звичайна і водяний щур.

Миші від нориць відрізняються тим, що перші довгохвості і мають гладеньку шерсть, а нориці — з коротким хвостом (не довше 3/4 довжини тіла), короткими вухами, тупим рильцем і пухнастою шерстю. Як миші, так і нориці відзначаються великою плодючістю і за сприятливих умов можуть швидко розмножуватись. Протягом року вони дають 3—6 поносів по 5—6 малят у кожному, а іноді 10—12. Через три місяці після народження, а часом і раніше потомство досягає статевої зрілості.

Миші та нориці поїдають підземні та надземні частини рослин. На відміну від ховрахів на зиму вони не впадають у сплячку і життєдіяльні протягом усього року. Рано навесні миші і нориці знищують сходи, потім підгризають стебла і знищують колосся. Восени живляться післяжнивними рештками на полях, а з настанням холодної погоди і дощів вони залазять у скирти та зерносховища. Взимку пошкоджують урожай в місцях зберігання, поїдають озимину під сніговим покривом, а також живляться корінцями і насінням бур'янів. Крім того, миші і нориці завдають великої шкоди полезахисним лісонасадженням і плодовим садам. Вони знаходять і знищують у грунті насіння плодових порід, обгризають кору сіянців і саджанців, пошкоджують коріння.

Ці гризуни риють складні нори на глибині орного шару: викопують камери, з’єднані між собою ходами, причому одні камери являють собою гнізда, другі — сховища запасів їжі.

Мишовидні гризуни дуже чутливі до вологості, змочені миші та нориці при низькій температурі повітря, швидко гинуть внаслідок великої тепловіддачі при випаровуванні води.

Заходи боротьби. Потрібно систематично знищувати бур’яни в садах, городах. Під впливом агротехнічних заходів змінюються життєві умови гризунів. Оранка плугом (особливо глибока тракторна) негативно впливає на мишовидних гризунів. Плуг вивертає гнізда, руйнує нори, знищує кормові запаси гризунів.

Необхідно вчасно і старанно збирати врожай на полях та міжрядні культури в садах, щоб не залишалося решток урожаю. Восени в садах збирають і спалюють опале листя, сухе гілля, різне сміття. Восени проводять оранку міжрядь і перекопують пристовбурні круги.

У молодих садах для захисту дерев від пошкодження мишами і зайцями восени щільно обв’язують стовбури і скелетні гілки очеретом, толем, стеблами соняшнику, полином. Солома і суха трава непридатні для обв’язування, тому що вони приваблюють мишей. Найкраще обгородити ділянку саду дротяною сіткою. Взимку потрібно систематично притоптувати сніг навколо стовбурів плодових дерев, щоб мишовидні гризуни не могли переміщуватися під сніговим покривом.