речовини, і співвідношення діючих сполук у
такому екстракті буде невідповідним. Необхідно дбайливо стежити за
якістю сухої лікарської сировини, не допускати її змін, почорніння,
пліснявіння, прілості, бо це замість лікування може призвести до
серйозного отруєння. Кожен вид сировини має допустимі строки зберігання. Сучасна техніка швидкого заморожування, ліофілізації (висушування на холоді) та екстрагування з використанням адсорбентів дає змогу виготовляти ліки з рослин економічніше і з більшою ефективністю. Над цим працює нині наука. Лікарські рослини заготовляють у природі, але це часом призводить до їхнього зникнен- |
ня, а тому вже з давніх часів їх вирощують
у культурі (аптекарські городи Петра І, які дали початок сучасним
ботанічним садам). Звичайно, не всі види рослин легко переходять у
культуру, але до цього слід прагнути. Сучасна біологія має засоби й
можливості вирощування практично всіх важливих рослин або ж
культивування ізольовано біологічної маси, як це робиться вже для
женьшеня чи раувольфії зміїної. Біохімія рослин — багатюще, нескінченно різноманітне, невичерпне джерело речовин і засобів, які забезпечують здорове, щасливе і повноцінне життя людей. Академік АН УРСР А. М. Гродзінський. |