168 ВЕРБОЗІЛЛЯ ЛУЧНЁ вербейник монеточный Lysimachia nummularia — багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітих. Стебло повзуче, у вузлах місцями укорінюється, ЗО—50 см завдовжки. Листки супротивні, короткочерешкові, округло-овальні, цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, одиничні, у пазухах листків. Віночок п'ятироздільний, жовтий, з темними крапками і рисочками. Плід — коробочка. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Росте по всій території України на луках, у мішаних і листяних лісах, на галявинах, по берегах річок, у чагарниках. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Вербозілля звичайне.

169 ВЕРБОЛІЗ дводомна рослина родини вербових. Те саме, що й верба п'ятитичинкова.   170 ВЕРЕС ЗВИЧАЙНИЙ вереск обыкновенный Calluna vulgaris — вічнозелений сланкий розгалужений кущик родини вересових, заввишки ЗО—100 см. Листки дрібні, сидячі, супротивні, тупі, при основі стріловидні, черепи-часто розміщені в 4 ряди. Квітки правильні, двостатеві, дрібні, з дзвониковидним ліловим, лілово-рожевим, часом білим, віночком в однобоких довгих китицях. Плід — коробочка. Цвіте у липні— вересні. Поширення. Росте в соснових, рідше — в дубово-соснових лісах, по вогкуватих місцях, у горах на узліссях, на полонинах у

лісових і в північних лісостепових районах. Заготівля і зберігання. Використовують надземну частину рослини, зібрану під час цвітіння. Сушать у затінку на відкритому повітрі або на горищі. Зберігають у сухому приміщенні. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У надземній частині рослини містяться дубильні речовини, глікозиди арбутин і ериколін, флавоноїди, кверцет-рин, сапоніни, алкалоїд ерикоди-нін, смола, камеді, органічні кислоти (фумарова, лимонна), каротин, сполуки калію, кальцію, натрію і фосфору тощо. Фармакологічні властивості і використання. Препарати В. з. мають сечогінні, потогінні, в'яжучі, протизапальні й дезинфікуючі властивості, збуджують видільну функцію шлункових залоз, а у великих дозах діють наркотично. Народний досвід свідчить і про седативну дію В. з. Водний настій трави вживають при урологічних захворюваннях (цистит, простатит, камені нирок, запалення ниркових мисок, ниркові коліки, хронічний пієлонефрит, урату-рія), для лікування хвороб печінки і жовчних шляхів та як засіб, що допомагає при пбдагрі, поліартриті, ревматизмі й розладах нервової системи. Зовнішньо у вигляді ванн або примочок В. з. використовують при ревматизмі, рахіті, висипах і виразках на тілі, екземі, алергії та опіках і як ранозагоювальний засіб. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — 2 чайні ложки трави В. з. заварюють як чай у 400 мл окропу і випивають за день ковтками; відвар трави (1 столова ложка на півтори склянки окропу) по півсклянки тричі на день; суміш трави В. з., собачої кропиви звичайної і сухоцвіту багнового, коріння валеріани лікарської у співвідношенні 4 : 3 : 3 : 1 готують як напар (1 столова ложка суміші на 2 склянки окропу, настоюють у термосі 10—12 годин) і п'ють по 1 столовій ложці 4—5 раз на день при неврастенії, безсонні й відчутті страху. ЗОВНІШНЬО — примочки і ванни з відвару.