Хімічний склад. Трава Б. л. містить
дубильні речовини (близько 15 % ), стахідрин (1 % ), бетоніцин, турицин,
холін, сапоніни, смолисті речовини, органічні кислоти, каротиноїди,
сліди ефірної олії тощо. Фармакологічні властивості і використання. Рослина виявляє протизапальну, жовчогінну, сечогінну, послаблюючу, седативну та знеболюючу дію, регулює артеріальний тиск, посилює кровообіг, поліпшує травлення і обмін речовин. Використання Б. л. є ефективним при хронічному гломерулонефриті й пієлонефриті з явищами гіпертензії. У народній медицині Б. л. використовують при трахеїті, туберкульозі легень, що супроводиться інтенсивним виділенням харкотиння, при стійкому кашлі з гнійним харкотинням, астмі, коклюші, шлунково-кишкових захворюваннях, зокрема при гіперацидному гастриті, діареї, жовтяниці, гепатиті, запальних процесах у сечовивідних органах, при гіпертонічній хворобі, нервових захворюваннях, епілепсії, облітеруючому ендартеріїті нижніх кінцівок, при подагрі та поліартриті. Зовнішньо Б. л. використовують при золотусі, варикозному розширенні вен з виразками, раку шкіри, пітливості ніг, для загоєння ран. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2—3 столові ложки трави на склянку окропу) по столовій ложці 3—4 рази на день; порошок трави по 1—3 г 3—4 рази на день; настій трави (2 столові ложки на склянку окропу, додають 2 столові ложки портвейну, кип'ятять 5 хв, а потім ще напарюють 20 хв) по 2 столові ложки зранку і ввечері при кровотечі легень. ЗОВНІШНЬО — ванни (500 г трави обшпарюють 5 л окропу) при пітливості ніг; припарки з відвару коріння Б. л. при раку шкіри; відвар трави для примочок і обмивань при золотусі, варикозних розширеннях вен з виразками, для загоювання ран. |
134 БУРКУН БІЛИЙ донник белый Melilotus albus — дворічна, рідше однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, 50—200 см заввишки. Листки трійчасті. Листочки гостропил-часті; у нижніх листків — ромбо-видно-яйцевидні, у верхніх — ви-довженоланцетні. Бокових жилок на листочках 14—16 пар. Прилистки шиловидні, цілісні, рідше — надрізані. Квітки двостатеві, зигоморфні, дрібні, білі, у багатоквіткових пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте у травні — липні. Поширення. Росте по всій території України на схилах, узліссях, луках, по забур'янених місцях. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Буркун лікарський. |
135 БУРКУН
ВИСОКИЙ донник рослый Melilotus altissimus — дворічна трав’яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, розгалужене, 50—150 см заввишки. Листки трійчасті. Листочки вирізано-зубчасті; у нижніх листків — оберненояйцевидні, у верхніх — довгасті. Бокових жилок на листочках 14—16 пар. Прилистки шиловидні, цілісні (у нижніх листків — зубчасті). Квітки двостатеві, зигоморфні, дрібні, золотисто-жовті, у багатоквіткових пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Трапляється зрідка біля Вінниці, Кам'янця-Поділь-ського, Харкова — на луках, вологих місцях, при берегах. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Буркун лікарський.
136 БУРКУН ЖОВТИЙ |