Фармакологічні властивості і використання. Фармакологічна дія різних частин рослини не однакова і залежить від кількісного та якісного складу біологічно активних речовин. Сечогінні властивості мають усі частини рослини; потогінні й протизапальні — кора, листя, квітки, плоди. Плоди, а у великих дозах і кора та коріння, мають послаблюючі властивості. Квіткам, крім того, властива болетамувальна дія. Препарати Б. ч. широко використовуються і в науковій, і в народній медицині. Настій квіток рекомендується науковою медициною як потогінний засіб при запаленні дихальних шляхів, грипі, бронхіті, ларингіті, захворюваннях нирок і сечового міхура, при невралгії. Завдяки сечогінним властивостям препарати Б. ч. ефективні при лікуванні хронічної ниркової недостатності. В гінекологічній практиці настій квіток використовують внутрішньо і для спринцювань та ванночок при запальних захворюваннях піхви. Квітки бузини входять до складу потогінних, пом'якшувальних і послаблюючих зборів, а також до зборів для спринцювань і клізмочок. Нарівні з квітками у народній медицині використовують коріння, кору, листя і ягоди рослини. Так, настій квіток і листя або відвар кори вживають при захворюваннях дихальних шляхів, запорі, геморої, як жовчогінний засіб, при подагрі, артриті, анемії, ожирінні, хронічних хворобах шкіри (зокрема, при псоріазі). Відвари коріння і кори використовують і при діабеті, хворобах нирок і набряках. Свіжі ягоди вживають при ревматизмі і невралгіях. Із сушених ягід готують киселі, які вживають як послаблюючий засіб. Настій сушених ягід сприяє випорожненню кишечника, поліпшує жовчовиділення, посилює діурез. Препарати Б. ч. використовують і у вигляді полоскань та примочок при ангіні, запаленні ротової порожнини й горла, при хворобах вух і очей, подагрі, утворенні гемороїдальних вузлів. Ванни з відвару коріння й квіток вважаються ефективним засобом при ревматоїдному й подагричному поліартриті.* Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій квіток або листя (1 столова ложка на 200 мл окропу) п'ють тепАим по половині — третині склянки 2—3 рази на день; відвар кори або коріння (10 г сухої подрібненої сировини на 200 мл окропу) по столовій ложці 3 рази на день або один раз на ніч як послаблюючий засіб; настій сушених плодів (столова ложка сировини на 200 мл окропу) по чверті склянки З—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — настій квіток (ЗО г квіток заливають 500 мл окропу, настоюють 20 хв) для спринцювань, ванночок і мікроклізмочок.

131 БУЗОК ЗВИЧАЙНИЙ сирень обыкновенная Syringa vulgaris — листопадний кущ родини маслинових, заввишки 2—5 м. Листки цілокраї, супротивні, яйцевидні, при основі серцевидні. Квітки двостатеві, з ліловим, рідше білим трубчастим віночком, зібрані у волоть. Плід — коробочка. Цвіте у травні. Поширення. Походить з Балкансь-кого півострова. На Україні широко вирощують як декоративну рослину. Заготівля і зберігання. Використовують квітки і листя. Квітки заготовляють на початку цвітіння, звільняючи їх від суцвіть, і сушать спочатку на сонці, а потім досушують під наметом. Сухої сировини виходить 12 % . Листя збирають під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або в провітрюваному приміщенні. Сухого листя виходить 16 % . Готову сировину зберігають у сухому приміщенні. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Квітки містять ефірну олію, фарнезол, сирингопікрин, фенол, глікозид сирингін. У листках є сирингін, гіркі речовини, аскорбінова кислота (до 200 мг% ).

Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. з. використовують як потогінний та апетитний засіб. їх вживають при бронхітах, бронхіальній астмі, коклюші, набряках ниркового походження. Настойку квіток використовують при ревматизмі, невралгії, ревматоїдному поліартриті, артралгії, виразці шлунка, задишці. Чай із квіток п'ють при епілепсії. Свіже подрібнене листя прикладають до виразок і ран для швидшого загоювання. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (10 г на 200 мл окропу, настоюють 8 годин) по 1 столовій ложці тричі на день; суміш квіток Б. з., трави деревію звичайного і квіткових кошиків пижма звичайного у співвідношенні 2:2:1 готують як настій (1 столова ложка суміші на 1— 1,5 склянки окропу, настоюють 8 годин) і п'ють по чверті склянки тричі на день при простудних захворюваннях; настойку квіток (чверть склянки квіток на склянку горілки) по 50 крапель тричі на день при ревматизмі. ЗОВНІШНЬО — мазь (1 частина порошку листя або бруньок на 4 частини вазеліну чи вершкового масла) втирають при невралгії й артралгії. Рослина отруйна!