80 БЕЗСМЕРТКИ ОДНОРІЧНІ сухоцвет однолетний Xeranthemum annuum — однорічна трав'яниста притисну-тосіроповстиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, розгалужене, 20— 70 см заввишки. Листки чергові, вузьколанцетні, цілісні. Квітки в одиничних кошиках на верхівках стебел та гілок. Крайові квітки маточкові, безплідні; серединні — трубчасті, двостатеві, плідні. Плід — сім'янка з зубчиком з 5 плівок. Цвіте у червні — вересні. Поширення. Росте на полях, біля доріг, на схилах і відслоненнях у Степу і в Криму, зрідка — на півдні Лісостепу. Заготівля і зберігання. Використовують траву, яку збирають під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або на горищі з доброю вентиляцією. Строк придатності — 3 роки. Аптеками сировина не відпускається. Хімічний склад. Б. о. слабо вивчено. Відомо, що рослина містить флавони.

Фармакологічні властивості і використання. Б. о. використовують у народній медицині. Вони мають жовчогінні, кровоспинні та седативні властивості, сприяють підвищенню секреції шлунка. Б. з. використовували при серцевих, шлункових і нервових захворюваннях, при холециститі, зубному болі, маткових кровотечах, болісних менструаціях. Б. о. використовують як окремо, так і в поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Рослина входить до складу мікстури за прописом М. Н. Здренко. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — з суміші трави звіробою звичайного, деревію звичайного, золототисячника малого, Б. о., подорожника великого з корінням по 20 г кожного і трави хвоща польового 10—15 г готують як настій (З столові ложки суміші на 1 л окропу, настоюють ЗО хв) і п’ють по півсклянки тричі на день при виразковій хворобі шлунка; настій квіток Б. о. (10—-20 г квіток на 2 склянки окропу) по третині склянки тричі на день при маткових і інших кровотечах; настій (15 г трави Б. о. і 10 ґ хвоща польового на 1 л окропу, настоюють ЗО хв) по 50 г тричі на день при болісних менструаціях.

81 БЕЛАДОННА ЗВИЧАЙНА, красавка, сонник, отруйниця; красавка обыкновенная Atropa belladonna — багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових. Має товсте, багатоголове кореневище. Стебло пряме, заввишки 60—200 см, товсте, соковите, вгорі вилоподібно розгалужене, залозисто-пухнате. Листки короткочерешкові, яйцевидні або яйцевидно-еліптичні, загострені, цілокраї, в нижній частині стебла чергові, на квітконосних пагонах — зближені попарно, один з них більший. Квітки одиничні, великі, пониклі, коричнево-фіолетові або червоно-бурі, розміщені в пазухах листків. Плід — куляста чорна ягода. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Трапляється в лісах Карпат, на Прикарпатті, Розточ-чі-Опіллі, в Криму. Вирощується. Заготівля і зберігання. Для медичних цілей заготовляють листя (Folium Belladonnae) і корені (Radix Belladonnae). Збирають листя під час цвітіння рослини. Після попереднього пров'ялювання його сушать на горищі, під наметом або в сушарках при температурі ЗО—40 °С. Сухої сировини виходить 14—16 % . Корені копають восени або навесні. їх миють у холодній воді, розрізають на куски завдовжки до 23 см (товсті розщеплюють) і сушать під наметом або в протоплених приміщеннях. Строк придатності сухої сировини Б. з.— 2 роки.