коліти, геморой, тріщини заднього проходу, "глистяна інвазія, гіпер-поліменорея, кровохаркання, кровоточиві виразки шлунка тощо. Певний терапевтичний ефект спостерігається також при гепатохолециститах, холециститах і холангітах. Експериментально та в умовах клініки доведено ефективність настойки кореня щавлю при лікуванні гипертонічної хвороби. Використовують щавель і як зовнішній засіб (роблять полоскання і спринцювання при запальних захворюваннях ротоглбт-ки, піхви і вульви, при білях). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відьар (5 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 2—3 рази на день на 30 хвилин до іди як в'яжучий, закріплюючий, протиглистяний і кровоспинний засіб або по півсклянки на ніч — як проносне; порошок кореня по 0,25 г 3 рази на день як в'яжучий засіб, або по 0,5—1 г на ніч — як послаблююче; настойку (готують на міцній горілці у співвідношенні 1:10) по 50—60 крапель 3 рази на день протягом 2—3 тижнів. ЗОВНІШНЬО — полоскання відваром (готують, як у попередньому прописі); І столову ложку сировини заливають 1 л окропу, кип'ятять 5 хвилин, проціджують і одержаний у такий спосіб настій вживають для одного спринцювання.

1271 ЩАВЕЛЬ КУЧЕРЯВИЙ щавель курчавый Rumex crispus — багаторічна трав'яниста рослина родини гречкових. Має веретеновидно потовщений розгалужений корінь. Стебло прямостояче, борозенчасте, до 120 см заввишки. Листки прості, цілокраї, черешкові, чергові; прикореневі та нижні стеблові — видовженоланцетні, 1,5—4 см завширшки, звужені до основи й верхівки, по краю дуже хвилясті. Квітки двостатеві, актиноморфні (див. статтю Актиноморфна квітка), з простою чашечковидною зеленою оцвітиною, по 20—ЗО у густих кільцях, що утворюють довге вузьковолотисте суцвіття. Плід — горіи0кі Цвіте у червні — липні. Поширення. Росте по всій території України на луках і узліссях, на полях і в посівах як бур'ян. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті щавель кінський, але використовують цю рослину лише в народній медицині.

1272 ЩАВЕЛЬ ШПИНАТНИЙ, англійський шпинат; щавель шпинатный Rumex patientia — багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини гречкових. Стебло пряме, 80—200 см заввишки. Листки прості, цілокраї, чергові, з жолобкуватими черешками; нижні — довгочерешковї, яйцевидно-ланцетні. Квітки двостатеві, актиноморфні (див. Актиноморфна квітка), з простою чашечковидною зеленою оцвітиною, по 10—15 у кільцях, що утворююті майже безлисте волотевидне суцвіття. Плід — горішок. Цвіте у липні — серпні. Поширення. Походить з Південної Європи. Культивують, іноді дичавіє. Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті щавель кінський, але використовують цю рослину лише в народній медицині.