зовні густо опушена зірчастими волосками і засіяна крапчастими залозками з 10 жилками і 10 шиловидними, на кінці гачкувато загнутими, жовтуватими й голими зубцями, з яких 5 довших і 5 проміжних коротших; віночок білий, зовні корот-коволосистий, з циліндричною трубочкою, двогубий (верхня губа плоскувата, пряма, розсічена на дві видовжені лопаті, спідня — відігнута, трилопатева, з ширшою за бокові, округлою, переважно на верхівці виїмчастою середньою лопаттю. Плід складається з чотирьох однонасінних горішко-подібних часток. Цвіте з червня до серпня. Поширення. Шандра звичайна росте по всій території України на кам'янистих відслоненнях у затінених місцях, а також як бур'ян вздовж доріг, біля парканів, іноді в посівах. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують зібрані під час цвітіння рослини верхівки стебел (ЗО—40 см завдовжки) разом з листям та квітками (Herba Marrubii vulgaris). Сушіння сировини проводять у затінку на відкритому повітрі або у приміщенні, що добре провітрюється. Сухої трави виходить 27—28% . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіци-нальна. Хімічний склад. У траві шандри є ефірна олія (0,06% ), гірка речовина марубін (дитерпеновий лактон), алкалоїди бетоніцин, турицин і стахідрин, дубильні речовини (близько 7% ), слиз. Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати шандри виявляють жовчогінну і спазмолітичну дію, полегшують відхаркування, регулюють серцеву діяльність (знімають екстрасистолію) , збуджують апетит, стимулюють діяльність шлунка. Основними показаннями до призначення препаратів шандри є різні запальні захворювання дихальних шляхів (бронхіти, ларингіти, трахеїти). Позитивний терапевтичний ефект спостерігається також при лікуванні старечої і спастичної астми, туберкульозу легень, гепатитів і холециститів, екстрасистолії та ауринальної тахікардії, гіпертонічної хвороби, у випадку альгоменореї і олігоменореї, при розладах травлення. Есенцію із свіжої трави шандри використовують в гомеопатії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки сировини настояти 4 години на склянці холодної кип'яченої води, процідити) по третині склянки З рази на день до їди.

1251 ШЕВСЬКЕ ДЕРЕВО —кущ або невелике (2—3 м заввишки) дерево родини сумахових. Те саме, що й скумпія звичайна. 1252 ШЕЛЮГА — дводомна рослина родини вербових. Те саме, що й верба гостролиста. 1253 ШИПШІИНА ЗМОРШКУВАТА шиповник морщинистый Rosa rugosa — середньої висоти (80—150 см) кущ родини розових. Стебла товсті, прямостоячі, як і квітконосні пагони, густо вкриті різнотипними опушеними шипами: міцними, з широкою основою, трохи серповидно зігнутими або прямими та дрібними голчастими. Квітконосні пагони, крім того, вкриті волосками і дрібними залозистими щетинками. Листки спіральні, непарноперисті, з широкими трав'янистими прилистками, що зрослися з головним стриженьком листка; листочки (їх 7, рідше 5 або 9) від круг-лясто-еліптичних до видовжено-еліптичних, зверху виразно зморшкуваті, з полиском, зісподу

рясно опушені, нерідко майже сіроповстисті, з домішкою залозок, по краю простозубчасті. Квітки великі (до 7 см у діаметрі), правильні, двостатеві, в малоквітко-вих (по 2—3) щитковидних суцвіттях, рідше одиничні; чашолистки великі (2,5—3 см завдовжки), з листовидним розширенням на верхівці, зісподу усіяні волосками з домішкою залозок, рідше без них, після цвітіння спрямовані вгору й залишаються при стиглих плодах; пелюстки (їх 5) червоні, рідше ясно-червоні. Плід — гіпантій, сплюснуто-кулястий, м'ясистий, яскрово-червоний або померанцевий. Початок цвітіння у червні (ремонтантний вид). Поширення. Шипшина зморшкувата дико росте на Далекому Сході. На території України її культивують як рослину декоративну й лікарську. Часто зустрічаються здичавілі зарості. Заготівля і зберігання — див. у статті Шипшина травнева. Хімічний склад. Шипшина зморшкувата має близький до шипшини травневої хімічний склад, але відрізняється дещо іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Шипшина травнева.