56 АСТРАГАЛ ДАТСЬКИЙ астрагал датский Astragalus danicus — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло лежаче або висхідне, розгалужене, 10— 40 см заввишки. Листки чергові, непарноперисті, з 15—25 довгасто-овальними листочками. Квітки зигоморфні (див. Зигоморфна квітка), майже сидячі, пурпурово-фіолетові, в головчастих китицях. Плід — біб. Цвіте у червні — липні. Поширення. Трапляється переважно в східній частині Лісостепу на полях, степових схилах, сухих луках, лісових галявинах і узліссях. Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Листки А. д. містять кумарини (0,13 % ), аскорбінову кислоту (220 мг % ), флавоноїди і сапоніни. Фармакологічні властивості і використання. Препарати А. д. мають тонізуючі властивості й використовуються в народній медицині при гіпертонії, головному болі, жіночих хворобах, від надсади, як засіб, що знімає втому. Лікарські форми і застосування. Настій трави (2 столові ложки на 300 мл охолодженої перекип'яченої води, настоюють 4 години) по 50 мл 3—4 рази на день.

57 АСТРАГАЛ СОЛОДКОЛИСТИЙ астрагал сладколистный Astragalus glycyphyllos — багаторічна трав'яниста гола або негустобілуватоопушена рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, 45—90 см заввишки. Листки чергові, непарноперисті, з 4—7 пар довгастоеліп-тичних, зісподу волосистих листочків. Квітки зеленаво-жовті, в коротких густих китицях. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Трапляється по всій території України у мішаних лісах, на узліссях, полях, по чагарниках. Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Astragali glycyphylli), зібрану під час утворення плодів. Зрізають на висоті 5—7 см від поверхні грунту. Сушать траву під наметом або в добре провітрюваних приміщеннях, час від часу перевертаючи. Сухої сировини виходить 25 % . Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. А. с. містить гліциризин, аспарагін, гіркі й дубильні речовини, сліди алкалоїдів, сапоніни, флавоноїди тощо. Фармакологічні властивості і використання. За фармакологічними властивостями А. с. майже не відрізняється від астрагалу шерстистоквіткового. В зарубіжній науковій медицині А. с. використовується як сечогінний засіб. У народній вітчизняній і зарубіжній медицині А. с. рекомендується при катарах верхніх дихальних шляхів, при шлунково-кишкових розладах, кривавому проносі, захворюваннях нирок та сечових шляхів, при каменях нирок, нашкірних висипах, сифілісі, ішіасі, білях, болісних і нерегулярних менструаціях, при опущенні матки, для прискорення пологів і виділення посліду, підвищення секреції молока у матерів-году-вальниць. Лікарські форми і застосування. Відвар трави (20 г на 200 мл окропу) по 2—З столові ложки 3 рази на день.

58 АСТРАГАЛ ШЕРСТИСТОКВІТКОВИЙ, божі ручки, котики, котячий горох, перелет, перелет польський, солодке зілля; астрагал шерстистоцветковый Astragalus dasyanthus — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Має довге волохате опушення. Стебла прямі або висхідні, 10—ЗО см заввишки. Листки чергові, непарноперисті, з 13—18 парами видовже-нояйцевидних або овальних листочків. Квітки зигоморфні, блідо-жовті, в густих головчастих китицях на верхівках довгих квітконосів. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Зникаюча рослина (занесена до Червоної книги Української РСР). Трапляється на степових схилах у Лісостепу і дуже рідко — на півночі Степу. Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Astraga- li dasyanthii), зібрану під час масового цвітіння. Зрізають на висоті 5—7 см від поверхні грунту. Сушать траву під наметом або в добре провітрюваних приміщеннях, час від часу перемішуючи. Сухої сировини виходить 20 % . Аптеками не відпускається. Хімічний склад. Трава А. ш. містить гліциризин, флавоноїди (кверцетин, кемпферол), полісахариди (арабін, басорин), крохмаль, барвники, органічні кислоти, тритерпенові сапоніни, слиз та сполуки заліза, кальцію, алюмінію, фосфору, магнію, натрію, барію, кремнію, стронцію, молібдену, ванадію і марганцю. Фармакологічні властивості і використання. Препарати А. ш. виявляють седативну, гіпотензивну та кардіотонічну дію. Вони підвищують діурез, поліпшують функціональну діяльність печінки, позитивно впливають на процес зсідання крові.