стою показане і дає добрий терапевтичний ефект при різних формах бактеріальної дизентерії, при гастрогенному ентериті (поносі, викликаному запаленням тонкої кишки внаслідок недостатнього сокотворення шлунком), гастрогенному ентероколіті (запаленні товстої і тонкої кишок), коліті дизентерійного походження та при спастичному коліті у лю-лей похилого віку. Вважають, що настій «чайного гриба» є ефективним засобом у боротьбі з дизентерійним бацилоносійством. Як профілактичний і лікувальний засіб настій «чайного гриба» п'ють при артеріосклерозі, склерозі, при гіпертонічній хворобі, ревмокардиті і поліартриті, при захворюваннях простудного характеру, зокрема при катарі верхніх дихальних шляхів. Як зовнішній засіб настій «чайного гриба» рекомендують вживати для полоскання зіва глотки і ротової порожнини та промивання порожнини носа при гострих формах ангіни, хронічному тонзиліті і при запальних процесах слизової оболонки рота. Багаторазове тривале полоскання зіва швидко усуває місцеві і загальні хворобливі явища і покращує самопочуття хворих. Уже через день нормалізується температура тіла, минає біль у горлі і головний біль; зникають загальна слабкість і гострі запальні явища в носоглотці та кишках. Полоскання зіва глотки протягом багатьох місяців запобігає рецидивам ангіни і тонзиліту у осіб, які часто хворіють на ці недуги. Обережне промивання носової порожнини усуває стійкий хронічний нежить, а промивання нагноєних ран прискорює їх гоєння. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій гриба по півсклянки 3—4 рази на день за 1 годину до їди (при шлунково-кишкових захворюваннях після прийому настою треба полежати 1 годину на правому боці). ЗОВНІШНЬО — полоскання і промивання настоєм. 1208 ЧАЙНИЙ КВАС — культура мікроорганізмів; симбіоз дріжджів та оцтовокислих бактерій. Те саме, що й «чайний гриб».

1209 ЧАПОЛОЧ ПАХУЧА зубровка душистая ШетосЫоё odorata — багаторічна трав'яниста кореневищна, з приємним запахом рослина родини тонконогових (злакових). Стебла висхідні, голі, гладенькі, ЗО—80 см заввишки, з порожнистими меживузлями і потовщеними вузлами. Листки чергові, плоскі, цілокраї, на безплідних пагонах лінійні, загострені, 5—6 мм завширшки і до 60 см завдовжки, зісподу зелені, голі, зверху—сіро-зелені; на квітконосних — лінійно-ланцетні, укорочені (1—3 см завдовжки), з видовженими гладенькими або шорсткими піхвами. На межі пластники і піхви є довгий (2— 4 мм) гострий язичок. Квітки дрібні, різнорідні, зібрані в дрібні (3—

5 мм), яйцевидні, трохи стиснуті з боків, з полиском, золотисто-бурі, 3-квіткові (серединні квітки двостатеві, бічні — чоловічі) колоски, що утворюють на верхівці стебла яйцевидну розлогу волоть з тонкими гладенькими гілочками. Колоскові луски шипуваті, по краю з довгими війками. Нижні квіткові луски в чоловічих квітках шкірясті, по краю війчасті з коротким остюком, що виходить біля верхівки або із середини . спинки. Плід — зернівка. Цвіте у травні — червні. Поширення. Чаполоч пахуча росте переважно на Поліссі та в Лісостепу в соснових і мішаних лісах, на пісках, лісокультурних площах, вирубках і галявинах. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують траву чаполочі (Herba Hierochloe), яку заготовляють після цвітіння рослини, зрізуючи листки й безплідні пагони серпом або ножем вище прикореневих буруватих листків. Після видалення квіткових волотей траву сушать у затінку на вільному повітрі або на горищі (розкладають тонким шаром на папері чи тканині або зв'язують у невеликі пучки й підвішують). Сухої трави виходить 50 % . Строк придатності — 2 роки. Рослина не-офіцинальна. Хімічний склад. Трава чаполочі містить кумарин (0,2 % ), який надає їй ароматичного запаху, р-ку-марову, ферулову й мелілотову кислоти. Дані про наявність у рослині алкалоїдів сумнівні. Фармакологічні властивості і використання. У народній медицині настій з трави чаполочі використовують як засіб, що збуджує апетит і покращує травлення. Траву чаполочі широко використовують у лікеро-горілчаній промисловості для ароматизації вин і при виготовленні безалкогольних напоїв «Горіховий», «Ала-Тоо», «Спринт». Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столову ложку сировини настоюють ЗО хвилин на склянці окропу в закритій посудині) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день за 10—15 хвилин до їди. 1210 ЧАРІВНА ЛІЩИНА — невелике дерево або кущ родини гамамелідових. Те саме, що й га-мамеліс віргінський. 1211 ЧАРНИК — багаторічна трав'яниста залозисто-пухната рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й арніка гірська.