| 52 АРНІКА ГІРСЬКА, ангельське зілля, баранка, ску-сівник гірський, трава бараня, чарник; арника горная Arnica montana — багаторічна трав'яниста залозисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, 15—80 см заввишки, при основі — з розеткою з 4 овальних або довгасто-овальних листків. Стеблові листки сидячі, супротивні, довгасті або ланцетні. Квітки оранжеві, в одиничних кошиках на верхівці стебла і гілок: крайові — язичкові, маточкові; серединні — трубчасті, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Трапляється в Карпатах, зрідка — в Житомирській області на луках, узліссях, по чагарниках, у гірських лісах. Рослина потребує ОХОРОНИ! Заготівля і зберігання. Використовують квіткові кошики (Flores Arnicae). Збирають на початку цвітіння рослини (коли язичкові квітки спрямовані вгору), зрізаючи так, щоб залишок квітконоса не перевищував 1 см. Сушать у сушарні при температурі 55—60 ° або під наметом чи на горищі з наступним досушуванням у печі, щоб знищити яйця комах. Сухої сировини виходить 20—22 % . Строк придатності — 2 роки. Сировина відпускається аптеками. Хімічний склад. У кошиках А. г. виявлено арніцин (близько 4 % ), ефірну олію (0,016%), каротиноїди, флавоноїди, арніфолін, ци-нарин, дубильні речовини, інулін, холін, слиз, органічні кислоти (молочну, фумарову, яблучну), аскорбінову кислоту (21 мг%), смолисті речовини. Фармакологічні властивості і використання. Препарати А. г. мають кровоспинні, жовчогінні, про-тисклеротичні, подразнювальні та бактеріостатичні властивості. Вони здатні усувати запори, зумовлені атонією товстої кишки, посилювати скорочення матки, розширяти мозкові судини, тонізуюче й стимулююче впливати на центральну нервову систему. У великих дозах препарати А. г. діють заспокійливо. Внутрішньо препарати А. г. використовують як ефективні засоби при мат- |
кових кровотечах (після пологів, викиднів, абортів), при стенокардії, міокардитах, гіпертонічній хворобі, кардеосклерозі, після мозкових крововиливів для швидшого відновлення функціонального стану центральної нервової системи, при нічному мимовільному сечовиділенні. В поєднанні з іншими лікарськими рослинами А. г. рекомендують хворим на гепатит, холецистит та холангіт. Зовнішньо (у вигляді примочок, компресів тощо) настойку і настій квіток А. г. призначають для лікування забитих місць, гематом, гноячкових захворювань шкіри, трофічних виразок, опіків і відморожень, при болю у м'язах, при переломах кісток, вивихах суглобів, герпесі, фурункульозі тощо. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій квіткових кошиків (10 г на 200 мл окропу) по 1 сто- |
ловій
ложці 3 рази на день після їди, на молоці; настойку (у співвідношенні
1:10, на 70 %-ному спирті) — по 30—40 крапель 2—3 рази на день до їди,
на воді або на молоці; настій суміші квіток А. г., нагідок лікарських,
бобівника трилистого і вербени лікарської у співвідношенні 1:2:1,5:1 (2
столові ложки на 300 мл окропу настоюють у термосі 10—12 годин) по
чверті склянки тричі на день перед їдою при гепатиті, холециститі та
холангіті. ЗОВНІШНЬО — настій або розведену в 5—10 частинах води настойку у вигляді компресів, примочок тощо. Передозування препаратів А. г. спричинює отруєння! 53 АРОНІЯ ЧОРНОПЛОДА — |
