1145 ТОПОЛЯ ІТАЛІЙСЬКА — високе, до 40 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Те саме, що й тополя пірамідальна. 1146 ТОПОЛЯ КАНАДСЬКА — високе, до 45 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Те саме, що й тополя дельтолиста. 1147 ТОПОЛЯ ПАХУЧА — високе, 20—35 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Те саме, що й тополя бальзамічна.   1148 ТОПОЛЯ ПІРАМІДАЛЬНА, тополя італійська; тополь пирамидальный Populus italica, синонім — P. pyiamidalis — високе, до 40 м заввишки, листопадне, дводомне дерево родини вербових. Має вузькопірамідаль-ну компактну крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою сірою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора сірувато-коричнева, тріщинувата. Бруньки дрібні, ясно-бурі, з полиском; лусочки бруньок не клейкі. Листки чергові, ромбічні, з пластинчасто-сплюс-нутими черешками. Квітки одностатеві, у пониклих сережках; пиляки пурпурові; приймочки жовті, дволопатеві, відігнуті. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя. Поширення. Батьківщина тополі пірамідальної — гори Середньої Азії (Гімалаї, Афганістан). По всій території України її культивують як декоративну і фітомеліоратив-ну рослину. Заготівля і зберігання. Див. у статті Тополя чорна. Рослина неофі-цинальна. Хімічний склад подібний до хімічного складу тополі чорної.

Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Тополя чорна. 1149 ТОПОЛЯ ТРЕМТЯЧА — високе листопадне дводомне дерево родини вербових. Те саме, що й осика. 1150 ТОПОЛЯ ТРИКУТНОЛЙСТА— високе, до 45 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Те саме, що й тополя дельтолиста.   1151 ТОПОЛЯ ЧОРНА, осокір; тополь чёрный Populus підга, синонім — P. sosnowskyi — високе (25—ЗО м заввишки) листопадне дводомне дерево родини вербових. Має розлогу крону й циліндричний стовбур, укритий ясно- й сіро-попелястою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора майже чорна, глибокотріщинувата. Бруньки голі, клейкі. Листки чергові, на довгих голих сплюснутих черешках, яйцевидно-трикутні або майже ромбічні, при основі від ширококлиновидних до майже прямообрізаних, на верхівці ви-

тягнуті в довгий гострячок, по краю залозисто-пилчасті, з обох боків голі, знизу — ясні. Квітки одностатеві, в пониклих сережках; пиляки пурпурові; приймочки жовті, дволопатеві, відігнуті. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя. Поширення. Тополя чорна росте по всій території України, крім Карпат, по долинах і берегах річок, у заплавах, по берегах стариць і озер, нерідко утворюючи чисті лісостани. Часто її культивують як декоративну й фітоме-ліоративну рослину. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують листкові бруньки тополі (Gemmae populi), які заготовляють в період цвітіння дерев, відламуючи їх від гілок, зрізаних секаторами або пилками під час рубок догляду. Зібрані бруньки сушать у затінку на протязі або в теплому провітрюваному приміщенні, розкладаючи їх тонким (2—3 см завтовшки) шаром на тканині чи папері й час від часу перемішуючи. Сухих бруньок виходить 20 % . Готову сировину зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Хімічний склад. Бруньки тополі чорної містять фенолглюкозиди саліцин і популін; флавоноїди (8,05 % ) апігенін, галангін і генкванін, 3-метиловий ефір галангіну, ізальпінін, кверцетин, кемпферол, 3-метиловий ефір кемпферолу, піностробін, піноцембрин, рамноцитрин, рамнетин, ізорамнетин,