1142 ТОПОЛЯ БАЛЬЗАМІЧНА, тополя пахуча; тополь бальзамический Populus balsamiiera — високе, 20—35 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Має широкояйцевидну малогіллясту крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою сірувато-зеленою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темно-сіра, тріщинувата. Бруньки голі, клейкі. Листки чергові, разом з черешком голі, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, 5—12 см завдовжки і 2,5—7 см завширшки, в основі круглясті, до верхівки поступово звужені в довгий кінчик, по краю зарубчасто-пилчасті; зверху темно-зелені з полиском, зісподу- білуваті або іржаві, з крапчастими залозками, на довгих циліндричних тонких черешках. Квітки одностатеві, в пониклих сережках; сережки — на довгій ніжці, чоловічі до 7 см завдовжки, жіночі — до 15 см завдовжки; приймочки пурпурові. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя. Поширення. Батьківщина тополі бальзамічної — Північна Америка. По всій території України її культивують як декоративну і фітомеліоративну рослину. Заготівля і зберігання. Див. у статті Тополя чорна. Рослина неофі-цинальна. Хімічний склад подібний до хімічного складу тополі чорної. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Тополя чорна.

1143 ТОПОЛЯ БІЛА тополь белый Populus alba — високе, 15—25 (35) м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Має широку наме-товидну крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою світло-оливковою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темно-сіра, глибоко тріщинувата. Бруньки білопов-стисті. Листки чергові, кругля-сто-яйцевидні, 10—12 см завдовжки і 5—10 см завширшки, в основі злегка серцевидні, кутастовелико-зубчасті або виїмчасто-3 — 5-ло-патеві, зверху темні, глянцеві, зісподу — білоповстисті, на круглих черешках, що в 2—4 рази коротші за пластинку. Квітки одностатеві, в пониклих сережках; пиляки пурпурові, на коротких нитках; приймочки двороздільні, яскраво-зелені, блідо-жовті або темні. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя. Поширення. Тополя біла росте по всій території України в заплавних лісах і гаях у долинах річок, по западинах між пісками. Як декоративну рослину її часто розводять у садах і парках. Заготівля і зберігання. Див. у статті Тополя чорна. Рослина неофі-цинальна. Хімічний склад. Бруньки тополі білої містять фенолглюкозиди (5— 9 % ), дубильні речовини (3,35 % ) та інші сполуки. У складі фенолглюкозидів є саліцин і популін. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Тополя чорна.

1144 ТОПОЛЯ ДЕЛЬТОЛИСТА, тополя трикутнолиста, тополя канадська; тополь дельтовидный Populus deltoides, синонім — P. canadensis — високе, до 45 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Має широку розлогу крону і циліндричний стовбур, укритий попелясто-сірою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темно-сіра, глибокотріщинувата. Бруньки голі, клейкі. Листки чергові, голі, 3—8 см завдовжки і 3—6 см завширшки, круглясто-трикутні або широкоромбічні з ширококлиновидною або зрізаною основою, нерівномірнозубчасті (зубчики залозисті), на довгих голих сплюснутих червонуватих черешках, з двома залозками при основі; жилки листків розходяться пальчасто. Квітки одностатеві, у пониклих сережках; чоловічі сережки сидячі, товсті, до 8 см завдовжки, жіночі — при плодах до 15—20 см завдовжки. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя. Поширення. Батьківщина тополі дельтолистої — Північна Америка. По всій території України її культивують як декоративну рослину. Заготівля і зберігання. Див. у статті Тополя чорна. Рослина неофі-цинальна. Хімічний склад подібний до хімічного складу тополі чорної. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Тополя чорна.