1063 СМОКТУНЧИКИ — багаторічна трав'яниста рослина родини шорстколистих. Те саме, що й медунка лікарська. 1064 СМОРОДИНА ЧОРНА смородина чёрная Ribes nigrum — невелика (0,6—1,3 м заввишки) багаторічна кущова рослина родини ломикаменевих з характерним, дещо неприємним запахом. Листки черешкові, чергові, 3— 5-лопатеві, по краю зарубчасто-зубчасті, зверху голі, зісподу — 3 жовтими залозками. Квітки двостатеві, правильні, дзвонико-видні лілувато- або рожево-сірі, у пониклих 5—10-квіткових китицях. Плід — куляста чорна ягода. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у липні. Поширення. Смородина чорна в дикому стані на Україні росте в Карпатах, на Прикарпатті, Поліссі та в Лісостепу коло струмків і річок, у лісах та між чагарниками (на вологих місцях). Введена в культуру і є родоначальником культурних сортів, яких тепер налічується понад 100. Заготівля і зберігання. З лікарською метою використовують листя (Folia Ribis nigri), рідше бруньки (Gemmae Ribis nigri), та ягоди (Fructus Ribis nigri). Бруньки збирають зимою та рано навесні, листя — влітку (червень — липень), ягоди — під час повної стиглості. Листя і бруньки сушать при температурі 35—40°, плоди споживають свіжими або сушать (починають від 35° і поступово доводять до 65 °, не допускаючи пересушування). Сухої сировини виходить: бруньок — 20%, листя 16%, ягід—14%. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У листі є дубильні речовини, до 0,75 % ефірної олії (містить цимол, сабінен), флавоноїди (кверцетин, ізоквер-цетин, кемпферол, рутин), фіто-стерол, пентозани, органічні кислоти, мінеральні солі, вітамін С та фермент емульсин. Бруньки мають хімічний склад, близький до хімічного складу листя. Ягоди містять до 16 % інвертних цукрів і сахарози, жирну олію, пігменти ціанідин і дельфінідин, близько 4 % органічних кислот (яблучна, винна, лимонна), пектини (0,2— 0,8 % ), емульсин, вітаміни С (120— 400 мг % ), К, Р, каротин, вітаміни групи В та мінеральні солі (бор, йод).

Фармакологічні властивості і використання. Всі види сировини мають сечогінні, потогінні, в'яжучі й тонізуючі властивості. Використовують їх як допоміжний засіб при ревматизмі, подагрі, артритах, гастриті, склерозі судин, при отосклерозі, уролітіазі, діареях, мігрені, простуді, коклюші, ангіні та при тонзиліті. Рослина використовується переважно в зборах. Свіжі або сушені ягоди корисно вживати при гіпохромній анемії, пародонтозі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гломерулонефриті, порушеннях ритму серцевої діяльності, при кардіоневрозах, геморагічному васкуліті, простудних та інфекційних захворюваннях. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (50 г сировини на 1 л окропу, настояти 4 години в закритій посудині) по півсклянки 4—5 раз на день при запаленні сечового міхура; настій на вині (20 свіжих листків на 1 л білого вина настояти 2 тижні) по 100 г до їди при гіпоацидному гастриті; 2 чайні ложки суміші (порівну) листя смородини чорної, листя чорниці звичайної, малини і берези бородавчастої заварюють склянкою окропу і п'ють як чай по 1 склянці зранку і ввечері як за-гальнозміцнюючий засіб після перенесеної тяжкої хвороби та при весняній слабості.

1065 СНҐГКА — багаторічна трав'яниста гола кореневищна рослина родини селерових (зонтичних). Те саме, що й бедринець великий. 1066 СОБАЧА КРОПИВА ВОЛОСИСТА — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Те саме, що й собача кропива п ятилопатева. 1067 СОБАЧА КРОПИВА ЗВИЧАЙНА, пустирник звичайний; пустырник сердечный Leonurus cardiaca, синонім — L. campestris — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче, 50—100 см заввишки, гіллясте, чотиригранне, голе або на ребрах вкрите спрямованими донизу волосками. Листки навхрест супротивні, черешкові, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені; нижні — округлі або яйцевидні, з серцевидною основою,