послаблюючий засіб. Свіжу кору сливи використовують у гомеопатії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — звільнені від кісточок плоди заливають на ніч холодною кип'яченою водою, зранку варять 2 години, періодично доливаючи кип'яченої води (гарячої), юшку зливають, а відварені сливи вживають по 10—20 штук на прийом до їди як послаблюючий засіб. 1053 СЛИВА ЗВИЧАЙНА — дерево родини розових. Те саме, що й слива домашня. 1054 слизник — багаторічна повстистоопушена, з міцним розгалуженим кореневищем і м'ясистими довгими коренями рослина родини мальвових. Те саме, що й алтея лікарська. 1055 СЛИННИК — однорічна трав'яниста рослина родини пасльонових. Те саме, що й паслін чорний. 1056 СМЕРЕКА — однодомна вічнозелена рослина родини соснових. Те саме, що й ялина звичайна. 1057 СМІЛКА ШИРОКОЛИСТА багаторічна трав'яниста сизува-то-зелена гола рослина родини гвоздикових. Те саме, що й оберна широколиста.

1058 СМОВДЬ ГІРСЬКА, заяча рутка, морква гадюча; горичник горный Peucedanum oreoselinum, синонім — Athamantha oreoselinum — багаторічна трав'яниста з приємним запахом рослина родини селерових (зонтичних). Стебло щільне, циліндричне, борозенчасте, трохи розгалужене, ЗО— 100 см заввишки. Листки чергові, з обох боків зелені, колінчасто відігнуті вниз; прикореневі — тричіперисторозсічені, з яйце-видно-ланцетними перистонадрі-заними сегментами на черешечках (черешок листка і його розгалуження зигзагоподібно зігнуті й розчепірені); верхні —

сидячі, з слабкорозвиненою перистою пластинкою. Квітки дрібні, двостатеві, у складних 20— 30-променевих зонтиках, біля основи яких є обгортка з 9—13 ланцетних, тонко загострених, по краю плівчастих листочків, а біля основи зонтичків — обгорточки з 7—9 ланцетно-шиловидних листочків; зубці чашечки короткі, часто непомітні; пелюстки білі, широкояйцевидні, на верхівці виїмчасті. Плід — округла двосім'янка, 4—5,5 мм завширшки. Цвіте у червні— липні. Поширення. Смовдь гірська росте на Поліссі і в Лісостепу (у хвойних і мішаних лісах, на пісках) і зрідка в Лівобережному Степу (на других терасах річок). Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують траву (Herba Oreoselini) і корені (Radix Oreoselini). Траву збирають протягом усього вегетаційного періоду, сушать у затінку на решетах. Корені копають після визрівання насіння або навесні — до початку вегетації. Сушать при температурі, не вищій за 30°. Сухої трави виходить 25 % , коренів — 16 % . Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава рослини містить флавоноїди (кемпферол, кверцетин, лютеолін, апігенін), похідні кумарину (пеуцеданін, атамантин), валеріанову кислоту, ефірну олію, у складі якої є лимонен і сабінен. Хімічний склад коренів близький до хімічного складу надземної частини рослини. Фармакологічні властивості і використання. Смовдь гірська виявляє сечогінну, потогінну і седативну дію. У народній медицині рослину використовували при болях у шлунку, в відварі її купали полохливих дітей, рекомендували як допоміжний засіб при венеричних хворобах. У гомеопатії використовують препарати з свіжої рослини. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар (5 г трави або коріння на 200 мл окропу, варити 5 хвилин) по 1 столовій ложці 4— 5 раз на день при недостатньому виділенні травних соків і при кишкових коліках, а також як допоміжний засіб при уролітіазі.